Основні положення комунікативної етики

ConversationВажливим елементом загальнолюдської моралі є культура спілкування, яка є складовою частиною культури людини. Їй притаманна нормативність, яка визначає як повинні спілкуватись люди у соціумі в конкретній ситуації.

Культура мовлення суспільства — яскравий показник стану моральності та духовності культури. Словесний бруд, що засмічує мовлення наших громадян, мовленнєвий примітивізм, вживання вульгарних слів є тривожними показниками духовного занепаду нашого народу. Обов’язковою ознакою високої мовної культури є володіння лексичним багатством рідної мови.

Завдяки комунікативній етиці виникають стосунки та умови спілкування. Спілкування є формою людської взаємодії, завдяки якій люди духовно формують один одного, оскільки неможливо жити без обміну думками, досвідом, без зв’язку один з одним.

Спілкування – це процес становлення взаєморозуміння та взаємодопомоги.

Під час спілкування слід дотримуватись основних принципів етики:
1. Роби іншим те, що хочеш, щоб робили тобі
2. Що робиш іншим, те робиш і собі.

Спілкування може бути опосередковане, безпосереднє,вербальне та невербальне. В процесі спілкування моральні відносини повинні бути зосереджені на справедливості, доброзичливості та злагоді.

Спілкування – важлива частина буття людини. Саме завдяки спілкуванню ми завжди дізнаємось про щось нове та розповсюджуємо дану інформацію. Без спілкування людині надзвичайно важко досягати певних висот, цілей. Самотня людина почувається непотрібною, тому що їй немає з ким спілкуватись та ділитись своїми враженнями, почуттями та емоціями. Комунікативна сторона спілкування досить тісно пов’язана з обміном інформації.

Спілкування — це процес взаємодії між двома і більше особами, який являє собою обмін інформацією пізнавального або емоційно-оцінного характеру. Крім того, що люди обмінюються інформацією відбувається аналіз мотивів та цілей об’єкта інформації. В процесі міжособистісної комунікації значна роль надається значущості інформації, прагненню сприймати її загальний зміст.

Етикет спілкування відіграє важливу роль в житті кожної людини. Адже завдяки спілкуванню ми можемо бути такими, якими хочемо бути, ми можемо уникати конфліктів і таке інше.

Етикет спілкування залежить від того, в якій країні проживає людина, від соціальних норм країни, а також від самого виховання людини. Від того, як люди спілкуються один з одним залежить настрій, атмосфера в колективі, благополуччя у сім’ї. Від манери спілкування залежить успішність у роботі. Взаємодія є основною особливістю спілкування. Комунікативний процес охоплює соціальну взаємодію членів суспільства, їхню спільну діяльність та комунікацію.

Відомо, що етикету спілкуванню потрібно навчати з дитинства, тому що саме в дитячому віці діти сприймають як хороше, так і погане. Коли діти ще маленькі , вони прагнуть наслідувати своїх батьків, тому варто обережно висловлюватись. Батьки зобов’язані навчити свою дитину спілкуватись з повагою до інших людей, не дивлячись чи то ровесник, чи старша людина. Відсутність етикету спілкування дає нам знати наскільки людина невихована.

В наш час комунікативна етика набуває досить важливого значення. Розвиваються міжнародні зв’язки з різними країнами світу, тому людям потрібно вміти спілкуватись як на офіційно-діловому, так і побутовому рівнях. Наше соціальне навколишнє середовище (сім’я, друзі, навчально-виховні заклади) повинно формувати такі якості як: витримка, вміння вислухати співрозмовника, уважність, здатність передбачати наслідки своїх дій. У спілкуванні людина проявляє свої індивідуальні якості.

Гарно вихована людина має бути спокійною, врівноваженою, думати що і де сказати. А пихатість, невміння вислухати, презирливе ставлення до інших показує невихованість особистості. Комунікативна взаємодія охоплює спільну діяльність людей та задовольняє психологічну потребу. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що спілкуючись люди обмінюються думками, інтересами, досвідом. Налагодження стосунків з іншими людьми є результатом спілкування.

Комунікативна етика педагога зазвичай проявляється у словесній формі. Незалежно від цієї спрямованості в спілкуванні переважає діалоговий характер, який являє собою постійні комунікативні процеси. Значну роль відіграє саме мовлення.

До основних положень комунікативної етики насамперед належить ввічливість. Ввічливість – важливий компонент етикетного спілкування. Ввічлива людина не повинна говорити непристойні речі або ж розмовляти на теми, які через певні причини можуть бути неприємними для співбесідника. Вихована людина не буде грубити так ,як грубили їй. Ввічлива поведінка свідчить про самоповагу порядної людини.

Намагання поводитися пристойно є нормою життя та суспільства. Незалежно від виду спілкування учасники спілкування формують ставлення один до одного. Комунікативна діяльність не повинно породжувати агресію, воно має бути максимально ефективним (не під тиском).В цілому в процесі спілкування повинні використовуватись такі прийоми як прохання, порада, пропозиція. Варто уникати прямих наказів, образ, зауважень, заборон.

Отже, етична складова комунікативного процесу орієнтує освіту на розвиток в особистості необхідних комунікативних етичних якостей, таких як: самоповага, взаємність, толерантність, відповідальність, справедливість. Формування комунікативної етики дозволяють ефективно організувати та прогнозувати навчально-виховний процес, зорієнтований на майбутню професійну діяльність та адаптацію в сучасних соціально-економічних умовах.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>