Архив рубрики: Етика та наука

Етика та наука — цей розділ присвячений академічним, науковим та навчальним питанням. У ньому описуються питання етики як галузі знань, демонструються етичні аспекти наукової, навчальної та дослідницької діяльності.

«Етика Добра» і «Етика Не-Зла» (А. Глюксман)

d+zЗ самого дитинства ми знаємо, що в світі існують дві сили, які безупинно борються між собою — добро і зло. Про них ми дізналися ще з ранніх років із казок, оповідок та легенд, які нам читали перед сном наші батьки.

Добро — це світло, сонячна сторона, все, що зв’язано з любов»ю, справедливістю, щирістю, честю і совістю.

Зло — темна сторона, де панує брехня та жорстокість, егоїзм, ненависть, страх і зрада. Читать далее

Історія і положення євангельської етики

vih-hristianstvaНапевно, почати варто з того, що це питання є далеко неоднозначним. Саме поняття «євангельської етики» фактично бере свій початок ще від життя Ісуса Христа.

Тобто, євангельська етика і взаємовідношення етичної сторони питання і релігії вже більше двох тисяч років хвилює дослідників і вчених мужів. Читать далее

Соціальна етика Платона

platonЕтику Платон описував, виходячи зі свого розуміння людської душі, і поділяв на два види:

індивідуальну етику;
суспільну етику.

Проте, перечитуючи праці Платона, можна дійти висновку, що ці два, на перший погляд різні поняття, тотожні і не подільні. Індивідуальна етика лежить в основі суспільної етики. Від правильних індивідуальних етичних переконань залежить благополуччя суспільства, держави, і навпаки.

В трактаті «Держава» Платон описує добро не як результат Читать далее

4 чесноти в античній філософії

StoitsizmСтановлення морально-етичних навчань у античні часи встановлює новий етап у розвитку етики.

Філософи в античні часи більш раціонально підходять до встановлення нових орієнтирів, ідеалів та механізмів, які допомагають врегулювати відносини між людьми. Читать далее

Від протоетики до етики: стадії раціоналізації уявлень про людську моральність та її рушійні сили

etikaЕтична думка за свою історію налічує близько 26 століть. І вона продовжує розвиватися по сьогодення. Вона пов’язана з людською мораллю, її вивченням та осягненням у суспільному житті. Те, як людина сприймає навколишнє середовище, як веде себе у ньому показує її моральну свідомість. Читать далее

Суперечності антиномії в судженнях про мораль

emotionАнтиномія – певна суперечність між поняттями, що можна пояснити за допомогою логіки.

Людство тисячоліттями хвилює безліч проблем: гріх і віра, добро і зло, справедливість, істина, любов до свого оточення, самопожертва, індивідуалізм, каяття, спокута, які спонукають філософів задуматися над визначенням антиномії, її Читать далее

Фанатизм і проблема самовизначення суб’єкта часу

moral-relig «Человек по-настоящему становится
человеком только в момент принятия решения»
П. Тиллих.

В наш час ми часто відчуваємо трагізм людського буття і спостерігаємо за несприятливими умовами оточення. Читать далее

Етико-філософське вчення Данила Заточника

ZatochnikДоба Київської Русі є базовим періодом у процесі розвитку філософської думки України. Виникненню філософських вчень в той час сприяли християнізація суспільства, а також виникнення писемності. Саме розвиток писемності та переклад книг вплинули на появу нової ідеології, розширення спектру поглядів тогочасних мислителів.

Підґрунтям філософської думки Русі були не конкретні школи з характерними для них філософськими напрямками, а писемні пам’ятки, в яких і були окреслені тогочасні суспільні погляди на людину та її місце в пізнанні світу. Читать далее

Аморальність що це таке?

amoralМораль -це система загальних цінностей, традицій та уявлень про добро і зло, що існують у суспільстві. Мораль є соціальним інститутом, що регулює практично усі сфери суспільне життя, мораль є формою суспільної свідомості. Мораль є атрибутом людських суспільств. Зі зміною суспільств, з переходом одних формацій до інших, змінюється і мораль. Читать далее

Філософія страждання А.Шопенгауера

ShopengaurСеред філософів 19-го століття, Артур Шопенгауер був одним з перших, хто стверджував, що за своєю суттю, Всесвіт не є раціональним місцем. Натхненний Платоном і Кантом, обидва з яких розглядали світ, який більше піддається розуму, Шопенгауер розробив свою філософію в інстинкт визнання і в кінцевому рахунку, аскетичному світогляді, підкреслюючи, що в особі світу, наповненому нескінченної боротьби, ми повинні звести до мінімуму наші природні бажання заради досягнення більш спокійної рамки розуму і схильність до універсальних благодіяння. Читать далее