Сприйняття життя і смерті людиною

zhizn-smertЖиття і смерть. Кожен сприймає це поняття по-різному. З біологічної точки зору життя це зв»язок білків і біополімерів , а ,смерть – їх розкладання.

За Буддою «Життя – страждання» , я підтримую тут Паскаля і Платона , котрі сказали ,що «Життя – сон ,а для когось – це прірва зла . Для когось , це боротьба і подорож водночас . Кожен вірить і трактує так як бачить зі своєї сторони . В кожного різний характер , умови , погляди , але всі ми схожі одним зараз – життям . «Життя — це повість дурня, яку розповів ідіот, повна шуму і люті, але позбавлена змісту» (Шекспір). І це є правда . І несправедливість життя («Усе людське життя глибоко занурене в неправду» (Ніцше) і т.п.), і це теж .

Всі ці слова одночасно , і є життям . Життя для мене – це поєднання такого контрасту , якого нам навіть і не уявити !

Так , ми не знаємо ,що краще , не знаємо як краще , але ми живемо і рухаємось вперед . Ми не знаємо як і куди , але ж суть в тому ,що ми ж то ідемо ! Можливо, слід не шукати непізнане , а розкрити очі і побачити , що процес вже відбувається.

Життя різне , як його прожити ? Вас можуть наставляти сотні вчителі в , і мудреців , але ваше життя залишиться за вами ! І як би його не підлаштовували і не змінювали інші , існують моменти , коли ви справді відчуваєте : »Так ,воно моє !». Суть в тому ,що воно завжди ваше , і не ділиться на моменти ,але просто існують моменти виняткові для нашої пам»яті . Я знаю лише ,що життя прекрасне .І буде дуже прикро ,коли я проживу його ,так і не відчувши його ! Жити так ,щоб душа не гризла потім .

Смерть. Поки вона мені не відома , але знаю,що організм помирає щохвилини . Смерть – це спокій ,можливо . А можливо ,кінець . Скільки трактатів написано , але ще ні один не дав відповідь ,що це ?
Махатма Ганді говорив ,що не відомо ,що краще- жити , помирати ? А тому над цим не варто сильно замислюватись і перейматись життям чи ж тріпотіти при думці про смерть, або знецінювати власне життя .. Ми повинні однаково відноситися до них обох. Це раціоналістичний варіант .

Все занадто відносне .

Сам Будда відмовлявся відповідати на питання: «чи безсмертний той, хто пізнав істину, чи смертний він?», а також: чи може той, хто пізнав бути смертним і безсмертним одночасно? Євангеліст Лука так визначив суть християнського підходу до життя і смерті: «Бог не є Бог мертвих, але Бог живих. Тому що в нього усі живі».

Думаю, ми всі повинні розрізняти «суть життя » і «мету життя» , «суть смерті » і «мету смерті » . Нас не задовольняє концепція- смерть це ніщо ,або ж кінець . Чому ? Більшість має страхи ,щодо смерті . Але чого боятися , коли прожив життя добре ? Щоб дійти гармонії і розуміти прожите життя ,як добре прожите , для цього щось потрібне . Чи є ідеальна людина , яка без мук совісті не жалітиме за жоден зроблений вчинок ? Мабуть ні .

Знаю, що не має правильного прожитого життя як зразка. Є вміння пробачати іншим і собі . В чому конкретно сенс життя і смерті – для кожного він свій . Деякі філософи говорили ,що суть життя в пошуку цієї ж суті . Проте раніше ,коли релігія задовольняла , заспокоювала , в людей не було таких пошуків .

«Який довершений витвір – людина! – ніби цитуючи ідеологів ренесансного гуманізму, міркує шекспірівський Гамлет. – Шляхетні думки! Безмежні здібності! Увесь вигляд, кожен рух викликає захоплення. Вчинки нагадують янгола! Бога нагадує розуміння! Окраса всесвіту! Взірець усього сущого! А чого варта для мене ця істота, квінтесенція якої – прах?» Мабуть , ми не тільки через бажання жити вічно чи просто довше , а ще й від не бажання безсенсовості життя шукаємо цю істину .

«О , істино , свята правдо , де ти ?»-скажу я .А представте собі її немає . І що тоді ? Та нічого. А на що ми здатні ? Ми здатні на щось тільки за допомогою еволюції розвитку , як той мурашник – буду-будує . Цікаво ,до чого то все добудується. Сучасники пророкують нам занепад , винищення – смерть . Куди не поглянь – смерть . Що хвилини ми помираємо . І народжуємось . Ми хочимо більшого . Чи ми заслуговуємо ,нехай ,особисто ми на це ? Знаю точно ,що є нашою «стихією » так це розвиток і розруха.

Коли говоримо про майбутнє і розвиток ,то забуваємо чи заслуговуємо на краще ? Велична і слабка істота , для чого дані їй її радощі та страждання, навіщо саме її буття, таке суперечливе й складне? Людина –сама суперечність .

Якщо є на світі Бог, як упоратися людині із цією своєю жахливою натурою ? Як відокремити в собі добро від зла так, щоб потому все-таки лишитися собою? Я скажу – сила волі .Високі моральні цінності ,які роблять нас вищими . Принаймі, високі цінності і добро ще нікому не шкодили . Якщо ж Бога немає – чи не найвище безглуздя саме існування на світі істоти? Тоді , краще ніж гризти себе таким , тим більше треба старатись дати і отримати від рідних ,люблячих людей якнайбільше любові . Ось вона! Любов ! Невже це погана релігія ? Любов – найсильніша річ ,яку ,як я знаю , відкрило для себе людство . Тоді чому ж ми такі смішні як діти ?

Поведінка дорослих на суспільному рівні –жахлива . Жадоба керує , розділяє і владарює .Якщо поглянути на це з моделі –«дитина –батьки» , то ми справді смішні ,кумедні і нерозумні . Доросла людина – це та ж сама дитина , просто виросла , і іноді буває впевненою.

Ми – діти своєї епохи .Епохи інновацій , стрімкого руху вперед. Декому важко бігти за ним , особливо старше покоління , але ми всі є системою еволюційного розвтку життя нашої планети , Всесвіту . Ми – щасливі і нещасні . Проте , як вчить історія , більшість нещасть у людей вфд них же самих.
Ми смертні , проте нам даний дар , винагорода , нещастя і щастя водночас , подарована краса і страждання ,розвиток і занепад ! Життя – це драйв ! Кожної хвилини ми можемо його втратити , тому слід жити .! Наше життя – унікальний подарунок !Маємо бути щиро вдячні за нього.

Поняття життя і смерті – одвічні питання суті життя і існування людей .

Хтось сприймає смерть як відпустку , відпочинок , а хтось боїться припинення життя , навіть коли він особливо не переймається суттю свого існування протягом нього. Існує думка , що сірі люди , або ті які живуть матеріальним є мертвими ще за життя . Життя занадто відносне поняття для такої невідповідальної істоти як людина !
Слід цінності сприймати як цінності , якості – не як щось часове , а постійне . А все найкраще ,що здобула і пізнала людина зводиться до любові .

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>