Три практичних принципи категоричного імперативу

Kant_IПоняття про «категоричний імператив» було обґрунтовано, та в подальшому було введено в філософію та етику, німецьким філософом та вченним Іммануїлом Кантом.

Категоричний імператив, можна назвати родоначальником моральних законів у етиці. Суть Канівського поняття, як визначав сам автор, полягала у наступному: людина має чинити так, щоб інші могли їй наслідувати, Та вчинки людей вона сама могла прийняти як зразок для наслідування.

І звісно в цьому я погоджуюсь з Кантом, якби в суспільстві всі дотримувались цього правила, життя було б напрочуд легким. Але нажаль такий моральний закон та принцип не завжди знаходить застосування у суспільстві. Взагалі філософ підіймав питання які будуть актуальними завжди, вони близькі для всіх і кожного з нас.

Свобода є тим фактором, що визначає та регулює нашу поведінку, проте тільки якщо ми обираємо собі такий шлях. Моральна людина яка керується моральними правилами може присвоїти собі звання вільної та свобідної людини. Кант як ніхто інший обґрунтовує всі ці поняття та дає їх визначення, які стають основою моралі. Імператив це відношення свободи людської до законів моральності. До його основних видів Кант відніс два типи, такі як категоричний, про який я вже згадувала, та гіпотетичний імператив.

Що стосується гіпотетичного імперативу, це мінливий імператив, який залежить від різних умов та змінюється. До вчинків цього імперативу можна віднести ті які є моральними та потребують схвалення. Говорячи про категоричний імператив, сама назва розкриває суть цього поняття, тобто беззаперечний, безпрецедентний, без будь-яких винятків. Досягнення поставленої цілі не має бути аморальним, а цілі не мають бути все ж таки приватними. З цим можна погодитися, мораль в досягненні цілі є дуже важливим елементом, якщо це помічали вже у XVIII столітті. Мораль має бути основою нашої поведінки. Адже всі ми прагнемо щоб нас оточували люди які керуються мораллю.

Цікаво зазначити що саме цей категоричний імператив ототожнюють з заповіддю: чини так, як хочеш щоб чинили по відношенню до тебе. Хоча це різні речі. І якщо спів ставити ці два поняття можна побачити різницю.

Ці принципи Кант не називає практичними, а схиляється до назви формальні принципи. Категоричний імператив певним чином не пов’язаний з матеріальною стороною, їх відносять лише стосовно поведінки людини. Ці імперативи створені на суворій основі, дотримання яких може призвести до загибелі людини. Постає питання чи варто все ж таки дотримуватися такої категоричності у поведінці? Я вважаю, тут до уваги потрібно брати людські цінності. Про що я хочу сказати, найвищою людською цінністю є життя. І тому я не впевнена що життя варте дотримання певних моральних правил. Як можна жертвувати найвищими цінностями заради досягнення мети моральним шляхом.

Слід повернутись до цього запитання, адже змінюється суспільство його цінності з моральні закони, і це цілком природньо. Все в нашому світі є відносним. Над цим питанням можна думати вічно, адже одне твердження випливає з іншого. Моральний вибір це вибір кожного, і вирішити це питання має кожен сам для себе. В світі людей які дотримуються цього категоричного імперативу не так вже й багато, хоча моральних людей багато.

Цікаво те що ці питання намагались вирішити ще 200 років тому, і з того часу в світі відбулося багато змін якісних та кількісних. А питання моралі стоїть завжди. Так категоричний імператив можна брати як зразок і виховувати в собі високоморальну людину.

Категоричний імператив орієнтує людей перш за все на діяльність, та закликає поважати не лише себе а й інших. Йдеться про те що в ніякому разі і яка б то не була ситуація ми не маємо шукати вигоди. Є таке поняття морального боргу, цим і обґрунтовує Кант необхідність дотримання імперативу. Основною метою він вважає є формування високоморального суспільства, що дасть змогу наступним поколінням спростити життя.

Однією із його суперечливих думок є те що людина не повинна принижуватися перед релігією. Та стоїть запитання чи взагалі можна назвати це приниженням. З точки зору Канта та його імперативу людина повинна поважати себе перш за все. Я погоджуюсь, тому що оточуючі відносяться до тебе так, як ти відносишся до себе.

Особисто для мене було цікаве те як він описує людей які ззовні показують себе моральними, добрими людьми, а насправді корисливі, і прагнуть знайти бодай найменшу користь для себе. І справді в сучасному суспільстві таких людей можна зустріти досить часто. Мабуть, в оточенні кожного є такі люди. Тому з відси і випливає необхідність оцих моральних законів.

Тому не даремно ці вчення лягли в основу моральних правил. І дійсно є важливими для того щоб побудувати нове моральне суспільство, яке буде безкорисним, допомагатиме, взаємодіятиме та злагоджено працюватиме. Внесок Канта в етику величезний, оскільки його закони геніально прості.

Подані закони моралі є основними та незмінними, можна брати за зразок. Будування нового суспільства залежить від нашого покоління, а особливо від нас майбутніх педагогів, які будуть формувати ось ці поняття і закони моралі у підростаючого покоління.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>