Етико-філософське вчення В.Вернадського

vernadskiyyВидатний українець, геніальний вчений В. Вернадський, опрацювавши концепцію ноосфери, зробив вагомий внесок в розвиток важливих наук, як етика та філософія (космічна філософія) .

Велике зацікавлення у світової спільноти перед особою вченого, зумовлене тим, що його ідеї випереджали свій час він, як і у більшості собі подібних великих науковців. Багато проблем, доволі різного характеру, були вирішені завдяки концепції ноосфери, підвісивши цим її актуальність. Переважаюча кількість досліджень в галузі ноосфери спрямована на екологію через те, що концепція ноосфери фокусується на новому баченні нероздільності природи та суспільства, подаючи в новому баченні сучасну людську діяльність в біосфері. Хоча, незважаючи на це, і надалі вчення про цю нову сферу- сферу розуму, залишається ще не повністю обміркованим, дискусії щодо деяких її аспектів ведуться і надалі.

Дивлячись з точки зору етики, у вивченні ноосфери є у ній особлива перспектива, завдяки якій з`являється можливість, по-перше, розвинути творчу спадщину Вернадського, а, по-друге, проаналізувати певні цивілізаційні процеси, що розкривають свої додаткові аспекти. Вернадський почав працювати над концепцією ноосфери майже перед смертю.

В концепції залишився відбиток його наукової ,давньої «розвідки».

Становлення людини в концепції аналізується багатьма дослідниками у сфері розуму по ходу реконструкції різних її аспектів. Попри великої уваги до ноосфери у етико-філософській думці, її етичний параметр залишається малодослідженим. Деякі її сторони в цьому питанні розглядаються дослідниками. Також ними ставиться наголос на важливості етичної умови в ході становлення ноосфери. Проте, неподільний аналіз етичного виміру щодо концепції ноосфери був нездійсненний. В роботі вченого визначено, що вона має цінну природно-наукову базу для самої етики відповідальності.

Також концепція має положення етичних сучасних дослідженнях та даних природно-наукових дисциплін. Розвиток знання про ноосферу показав необхідність морально-етичного фактора для розвитку розумової сфери людства. Дивлячись на глобалізацію ,як передумову затвердження ноосфери це зумовлено необхідністю створення універсального варіанту етики для спрощення її розвитку. З огляду на ідейні і теоретичні джерела в концепції та аналізуючи працю В.Вернадського треба засвідчити, що вона уособлює в собі складові філосовьких і науково — природничих знань людства, а отже, для розуміння потребує врахування всіх своїх засад.

Важливим фактором для становлення ноосфери, Вернадський вважав за потрібне об’єднання людства, як злиття всього живого у єдиний, неподільний, світовий організм. Та, якщо дивитися з моральної сторони, звичайно, це вимагатиме оцінювати людину , як планетарну складову своєї діяльності.

Отже, ноосфера постає не тільки черговим етапом розвинення біосфери, якщо розглядати це питання з засад взаємодії з розумом та ідеалом гуманістичних ідей. Цього висновку можна дійти, якщо згадати зауваження вченого, що ліквідація людської дискримінації, свобода слова і думка, боротьба з різноманітними хворобами є головною умовою для розвитку і становлення ідеї ноосфери.

У еволюційному процесі ноосфери, набувають виняткові положення у будові світу, адже її діяльність і розум — кардинальні чинники при переході звичайної біосфери в людську сферу розуму.

Тобто, відповідальність тепер постає як найголовніший моральний принцип існування окремої людини в самій концепції ноосфери, одержуючи при вивченні розумової сфери важливу науово-природничу основу.

Більше того, homo sapiens, В.Вернадський вважав проміжним елементом процесу поступових змін. «Колись у майбутності з’явиться такий тип «нової особи», якщо порівнювати з нашими сучасними людьми то вона буде характеризуватися тим, що,насамперед, в ній з`являться нові духовні пареметри».

Розробка концепції ноосфери Володимира Івановича Вернадського — унікальна робота, яка не позбавлена певних розбіжних або ж спірних моментів. І, звичайно, це переконаність автора, що цей процес переходу біосфери у людську розумову сферу — сучасна реалія, яка підвела під сумнів все майбутнє людей і всього сущого. Це та позиція, яка доводить, що велика ціннісна ланка зіставляться вже з освоєної природи над неосвоєною (тобто дикою).

Володимир Іванович зазначив такі обставини, які будуть необхідні щоб виготовити ноосферу: це і соціальні вчення ,відповідальність (мається на увазі моральна сторона) людства, відповідальність вчених людей у застосуванні наукової роботи, і розвиток ідеї науковця та створення єдності всього суспільного люду на підґрунті пристосованості.

Висновок: гуманістичним ідеалом постає концепція Володимира Івановича Вернадського. Також він ставить за основу саме духовність людини, як найвищий прояв всього живого. Тож у концепції постає людство, як планетарна геологічна сила. Тому ця теорія, з вивчення ноосфери, стала вагомим поштовхом при процесі формування сьогоденного уявлення всесвіту в цілому, яка спрямована не тільки на «завойовування» деяких правил в природі,а й навіть переглядання всіх сукупностей та традицій, світорозуміння про ролі і місця людей в спільноті та в природному середовищі, при вираженні нової цінності, пріоритету і вимог по суспільному життю, як знання з правди у пізнанні.

Етико-філософське вчення В.Вернадського: 1 комментарий

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *