Матеріальна етика цінностей М.Шелера

Max_SchelerПроблематика цінностей – це соціальний показник двадцятого століття, тому вирішували її на різних рівнях, однієї з найскладніших наук – філософії. Те, що нам здається простим з точки зору філософії є досить складним. Аксіологія – частина філософії, і є певним логічним завершенням системи. Вона потребує різностороннього вивчення буття, в якому визнається трансцендентність існування, бо цінності згідно своєї природи є трансцендентними феноменами.

Перші кілька десяток років двадцятого століття представлені цілком новими течіями філософських поглядів. Час революцій, час наукового та технічного прогресу, виникнення тоталітарних режимів, війни – все це наложило свій відбиток на життя людей в цілому. Тогочасна філософська думка підійшла до реалізації самої актуальної на той момент задачі,про яку як говорив Макс Шелер, терміново необхідно вирішити – виокремити філософську антропологію – наука про особистість та індивідуальну структуру людини.

Шелер виступає проти загальноприйнятого західноєвропейського філософського розуміння людського Я (его). Вчення Шелера перейняли на себе погляди та думки августинівської антропологічної школи. Його філософська думка охопила відразу і аксіологію, і соціологію пізнання, і філософську антропологію. Він стоїть у гирла джерела антропологічного перевороту не тільки як засновник, а й як ініціатор переорієнтування філософії на антропологічний спосіб мислення. Шеллер створив детальну картину моралі,переосмисливши проблему абсолютизму і релятивізму в етиці.

Матеріалістична етика цінностей Шелера є підтвердженням зв’язку аксіології та філософії. В творчості професора Кельнського інституту соціальних наук та виділяють два періоди класичний (створення аксіології) та пізній (антропологічна революція). Перший – включає праці з феноменології і аксіології, признавав Бога, захищав християнські цінності, але вже в той період в його ідеях поєднувались протестантські та католицькі погляди.

Тому можна сказати, що вже в цей період він мав власну думку, в нього було тонке почуття цінностей , чудова інтуїція. Шелерове вчення про матеріальне апріорі (апріорі визначається як «дане само»), як наслідок він поділяє Кантівську науку про апріоризм як про найбільш значиме, тільки моральні установи можуть бути всезагальними. У нього і етика і аксіологія мають будуватися на апріорних фактах.

Згідно феноменологічному методу апріорна дійсність – це інтуїтивна складова, а не ескізний проект мислення, не сконструйоване. Особистості розкриваються не лише в душі, а й в сфері світу, який включає всі можливості і душі й всесвітніх благ. В цьому полягає матеріальність особистостей і їх зв’язків, разом з цінностями та їх зв’язками. За думкою Шлера, соціальну мораль формує панівний етос суспільств за правилом «переваги одних цінностей та зневаги іншими»,сам етос визначає «головну морльну формулу,по котрій морально існує і живе суб’єкт».

Апріорі особистості і складових частин відрізняються чистотою, незалежно від людської організації, та наявності певної послідовності, закономірності.

Шелер відзначав, що цінності можна охарактеризувати як інтернаціональні. Іноді говорять про аксіологічний закон, що вказує на зв’язок між цінностями та матерією (предмети, чуттєве та інше сприйняття, зв’язок між ними, сутнісні зв’язки між предметами та сприйняттям їх). Існують апріорні зв’язки між цінностями і носіями їх. Цінності і були основним предметом етичного аналізу на думку Шеллера. Так лише особистість може бути доброю чи злою. З іншого ж боку особистість не може бути приємною чи корисною, і навпаки не існує добрих чи злих речей та подій.

Шеллер не зводив до ситуативного чи конкретно-історичного пристосування – мораль. Мораль і є системою переваг цінностей,вона виражається в точних оцінках епохи та народу,та відкривається як моральна конституція. Об’єктивна ієрархія цінностей залишається не зачепленою,навіть якщо ці правила будуть мінятись, достовірність їх змісту залишається не змінно.

Етичні цінності, носії яких не можуть бути предметами, бо вони відносяться до особистісного. Сутність не може постати перед нами у вигляді предмета. Етичні цінності створюють деяку ієрархію, тобто послідовність, до того ж їх розділяють на позитивні та негативні. Але не можна сказати, що «висота» (місце в ієрархії) цінностей вказує на те, що вони більш бажана. Сама послідовність є абсолютно незмінною, а бажаність цінностей формується історично. Таким чином, висота цінностей визначається їх довготривалістю.

Крім того, Шелер вивів з теорії емоційності закон кореляції між психічними атаками і предметами пізнання (колір можна лише побачити, тобто пізнати через зір, звук – почути, а цінності — відчути). Він, будучи одним з найвідоміших етиків-моралістів, побудував свою феноменологічну аксіологію на етичному і філософському матеріалі.
В пізній період творчості використовує теорію ідейної абстракції і феноменологічної редукції. Ідейна абстракція протиставляється традиційному абстрагуванню і характеризує глибоку сутність духу.

Тільки структура духовного бачення надає можливість виявити те, що являють собою ейдоси предметів в феноменологічному досвіді. Особистість повинна настроїтись духовно, пронизатись любов’ю до життя, стати милосердною, досягти контролю над своєю психовітальною сферою, щоб здійснити акт редукції. В цьому Шелер вбачав моральний сенс феноменології.

В останні роки життя він болюче сприймав все, що відбувалося в світі (гострі соціальні розголоси, конфлікти в різних сферах, поява нових течій, таких як марксизм, фашизм). Тому ставив за ціль в усіх своїх роботах показати ідеал всезагального примирення поривів та духу та з’єднання в єдину форму буття. Головною задачею стало врівноважити капіталізм й соціалізм, вирівняння ментальностей, духовних цінностей різних поколінь, врівноваження професійних знань та знань, які роблять нас людяними, а також праці фізичної та розумової.

Шеллер створив детальну картину моралі,переосмисливши проблему абсолютизму і релятивізму в етиці.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *