Вчення про природний та громадський стан в філософії Т. Гоббса

GobbsТомас Гоббс був одним із видатних філософів ХVII століття Англії.
При написанні своїх робіт Томас Гоббс неодноразово вживав такі поняття як: «природа людини», «природне право», «природні закони», «штучна людина», «громадянські закони», «громадянські права» та інше. Ці поняття він розглядав під час вчення про право і державу в своїй роботі.

Томас Гоббс написав безліч книг, його праці були визнаними О. Кромвелем. Основною його роботою була книга «Левіафан». Яка згодом після його смерті була спаленою і невизнаною церквою.

За роздумами Т. Гоббса право і держава повинна бути подібною та точною системою різних наук як наприклад, геометрія. (за книгою « Левіафан», або по-іншому, державні і церковні форми влади, яка була написана в 1651 році.)

Розглядаючи поняття «природа людини» Томас Гоббс вважає кожну людину рівною, а значить і рівною від природи, але в свою чергу ця рівність може призвести до недовіри. Тобто, ці фактори можуть спричинити хаос в суспільстві і державі.

На думку автора, кожна людина має вибір дій, а саме яким шляхом, силами вона повинна добиватися найкращого для свого життя. Взагалі автор розглядав і таку думку, що будь — яка особа, має повне право робити все що вона вважеє за потрібне для кращого життя, і як би це не голосно звучало вона може бути розпорядником чужого життя. З цього можна зробити висновок, що якщо людина хоче вижити вона може бути власником не тільки свого особистого життя, а й повноцінним власником життя зовсім невідомої для неї людини. Природні права визначають свободу людини в її різних поступках, тобто в праві вибору що робити їй і чого не робити, як чинити ті чи інші вчинки. Проте, в свою чергу, природний закон забороняє робити певні дії, які б завдали шкоду суспільству загалом.

При розгляді трьох природних законів випливає протиріччя всьому сказаному на початку. На початку було сказано, що людині для своїх потреб можна робити все. А ці три закони дають нам зрозуміти, що людина чинити так, як би вона хотіла щоб було зроблено стосовно неї. Тобто ці три закони розглядають такі поняття, як: справедливість, мир, свобода та інші.

В своєму розумінні справедливість трактується як справедливе ставлення не тільки до ближнього кола спілкування, а й до тих осіб які зовсім вам їм відомі. Мир несе за собою значення благополуччя, розуміння та дуброботу в державі і в суспільстві.

Томас Гоббс писав, що для витіснення свого роду небезпек порушених природних законів, потрібно працювати всім згуртовано, іти до мети разом, дотримуватися певних договорів. Встановлення власної влади потребує угоди людей, які здатні один з одним співпрацювати. В результаті чого створюється одна єдина особа – держава. Взагалі, Томас Гоббс вважав, що абсолютна держава — країна може існувати тільки при повній гармонії між людьми.

Цю владу він називає Левіафаном (в церкві це трактується, як біблійське чудовисько). Цим він хоче донести до людей, що штучно створена людина для якої в свою чергу держава є рухом її життя може бути поданою як одним із різновидів душі. В ході вчення Томас Гоббс робить висновок, в якому посадові особи прирівнюються до «штучних суглобів». Громадянську війну, або взагалі війну філософ ставить в порівнянні зі смертю. Таких паралельних порівнянь митець приводить багато.

Аналізуючи роботу Т. Гоббса, дослідники роблять висновок, що у його розумінні «штучна людина», тобто держава, має тільки одні обов’язки які більш зосереджені на чомусь, а суверена – зосереджена тільки на правах.

При створенні людьми «штучної людини» — держави, Томас Гоббс вважав що відбулося створення саме певних ланцюгів, які були позначені як громадянські закони.

При перегляді громадянських законів випливає ряд нюансів:

• Перший нюанс – всі люди мають право вибору, а саме, як вона вважає за потрібне робити певні вчинки, має право вибору для себе і своїх дітей, який спосіб життя їй обирати;

• Другий нюанс – людина має право захищати своє життя, себе, а саме від тих хто навіть на законних підставах намагається порушити їхній спокій;

• Третій – обмежене природними правилами, тобто, люди повинні дотримуватися самих природних законів. Тобто бути підданим Бога, дотримуватися його заповідей.

За думкою Томаса Гоббса, природні та громадянські закони співпадають за структурою та змістом.

В розгляді своєї роботи, автор виокремлює три головні форми держави: монархію, аристократію й демократію.

Незважаючи на види правління державою, Томас Гоббс всім приділяв великого значення, адже на його думку всі рівні один з одним. Тобто, немає значення яка це держава за формою правління, вона завжди буде по своєму рівна у правах. Головне щоб ця держава могла забезпечити повну безпеку, добробут та її процвітання.

Томас Гоббс під час написання своєї роботи розглядав доволі цікаві та змістовні сюжетні лінії при вченні про природний та громадський стан в філософії Т. Гоббса. Природний стан людини автор прирівнює до чогось ідеального, до того що кожна людина рівна, і має ті ж самі права що й інші.

Взагалі, вчення Томаса Гоббса дає зрозуміти кожному, що будь-ким б ти не був би, чи то вищим за статусом, чи то низьким ти маєш рівні права. Також, яка б то не була держава за формою правління вона повинна піклуватися за свій народ. Держава повинна забезпечувати кожному рівні права на життя, тим самим люди даного суспільства повинні дотримуватися якихось певних моральних норм і правил.

Отже, для того щоб досягти природного та громадського стану потрібно прикладати максимум зусиль. А саме іти всім разом до поставленої мети, і тоді люди відчують повну гармонію прекрасного життя.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.