Багато хто прочитавши назву може зіткнутися з питанням «що ж таке кальвінізм». Почнемо з того, що кальвінізм – це назва релігійно – філософської системи. Яка виникла на початку ХVI століття, завдяки Ж. Кальвіну.
Взагалі релігія – це особлива система віри та світогляду, сприйняття конкретної людини чи певних груп людей, а також сукупність моральних, духовних та культурних цінностей, віра в існування певних надприродних сил. Це певна сфера життя людини, в яку вона себе поглиблює. Завдяки релігії людина визначає свою роль в світі, свої обов’язки та відношення, як до інших так і до себе також, про свої можливості та здатність бути корисним в суспільстві.
Релігія та релігійні вірування – є дуже важливим та невід’ємним компонентом всього людського життя, який впливає на формування особистості. На сьогоднішній день ми доволі часто можемо зіткнутися з тими чи іншими людьми, які проповідують, ті чи інші напрямки в християнстві.
Пізнаючи таку релігію як кальвінізм, можна визначити, що основну роль у вивченні цього питання займає певне людське приречення. Врятуватися в цьому світі, зберегти сою думку, зможуть лише ті, кого Бог визначив для порятунку. Ті, хто не входить до цього числа, врятовані ніколи не будуть. Тобто існує дві групи людей: ті, що отримають порятунок, і ті, що створені для погибелі. Віра в кальвіністів виступає рятівною діяльністю, яка відноситься до обраних. Проживаючи своє життя кожна людина вірує і кається в гріхах, прагне залагодити духовні рани.
Якщо зануритися в учення Ж. Кальвіна, то можна зробити такі висновки: дотримуючись певних етичних установ християни мають позбавляти себе певних задоволень, вести святе та чисте життя. Можна ще зазначити, що кальвінізм визнавав лише Святе письмо, спрощував церковний культ.
Народжуючись кожна людина вже має своє призначення від Бога, такою була власне думка Кальвіна. Кожен має реалізовувати себе в цьому житті, прожити свою долю так, як вона тобі написана, при цьому не маючи змоги щось змінити. На мій погляд, певна мораль цієї віри полягає в тому що, людина, яка вірить у власні сили, у власного Творця, та розуміє власне призначення на землі, при цьому наполегливо працює та сомо реалізується, — обов’язково має бути обраною для райського життя.
Люди, які підтримують, сповідують і захоплюються цим напрямком в християнстві вважають, що людина несе відповідальність перед своїм Творцем через: час, власність та здоров’я. Тож потрібно бути вдячним за кожну прожиту хвилину на землі. За все те корисне що ми маємо. Не потрібно забувати також про працю. Працювати не лише заради свого чи сімейного благополуччя, а й не забувати про суспільне благо.
Поглиблюючись далі в цю віру можна впевнено сказати, що існує певна обраність для спасіння. Ніхто з нас наперед не знає чи будемо ми в раю, чи потрапимо до пекла. Якщо слідувати ученню Кальвіна, ми повинні знати, що ніякі спокуси не повинні штовхати віруючого на негативний бік життя. Адже наперед ніхто з нас не знає будемо ми врятовані, чи ні. Проживаючи життя, будуючи свої цінності, обираючи свою діяльність, людина мусить отримати милість від Бога, та довести, що вона дійсно має право отримати її, право бути обраним.
Досягаючи вершин у кар’єрі, успіхів у сімейних та дружніх відносинах, віруюча людина має право розглядати як обраність для спасіння, а от постійна невдача, невпевненість в собі та оточуючих, може бути ознакою – приреченості. Послідовники кальвінізму неодноразово наголошували, та поглиблювали це вчення тим, що успішність, чемність, чесність, покірливість, працьовитість, відданість справі, бережливе та дбайливе ставлення до того що маєш, відмова собі в певних життєвих радощах, комфорті – це прямий шлях до Божої милості.
Існує ще й така особливість кальвінізму, як нетерпимість до інших релігій, та наукових знань, особливо до тих, які суперечать Біблії, а ще прагнення до обмеження громадського життя віруючих.
Морально – етична система кальвінізму, є досить цікавою, та пізнавальною. Люди повинні знати про свою відповідальність перед Богом. Адже жоден поганий вчинок не може залишитися без покарання небесним судом. Потрібно мати, та вміти проявляти щиру віру в Бога.
Знати що ми несемо відповідальність за своє життя, та життя свого ближнього. Для кальвінізму є несумісне внутрішнє служіння Богу, та зайве, надлишкове матеріальне благо. Потрібно щоб у побуті тебе оточували ті речі, які є необхідними для життя, не потрібно купувати того, чим ти взагалі не збираєшся, та не маєш уявлення як ним користуватися. Адже це пуста витрата грошей.
Основною моральною якістю людини – є Бог. Ми маємо бути вдячними йому за життя, за те що ми прокидаємося кожного ранку, проводимо час зі своїми коханими, милуємося тією красою яка нас оточує.
Якщо говорити про вплив кальвінізму на Україні, то він має більш теоретичне, а ніж практичне значення. Існують звісно певні групки людей послідовників цієї течії, але офіційного поширення важко знайти. Тож можна стверджувати, що Україну ця течія майже не зачепила.
