Однією з головних рис сьогодення є: глобалізація суспільних процесів. Зараз ми знаходимося в центрі змін уявлень про функції людини у суспільстві і також людської моралі. У нашому світі моральні проблеми дуже чітко розділені від світу матеріального. Питання справедливості, чесності, доброзичливості, шляхетності, чуйності є чимось відмінним відмінними від повсякденного життя.
Норми моралі, принципи та правила визначаються, як форма моральної свідомості суспільства.
Мораль є сукупністю тих норм, правил, що проводять регулювання поведінки і відносин у суспільстві між людьми.
Правила дають змогу оцінити діяльність людини і вирішити: добрими були ці дії чи поганими. Норма визначає спектр дій які вона може вчинити в певних ситуаціях.
Моральна культура особистості включає в себе поведінку, знання, почуття, відносини. Тож зміст морального виховання західного суспільства полягає в тому щоб закріпити загальні принципи моралі — справедливості, любові до ближнього, правди, доброзичливості, патріотизму та багато інших.
Зміст моральної культури західного світу в першу чергу залежить від загальних цінностей західної цивілізації. Становлення моральних якостей відбувається за допомогою методик виховання молоді західного світу. Ці методики передбачають співробітництво між людьми, взаємодія, вільне прийняття рішень, розв’язання життєвих проблем і обговорення певних цінностей.
Формування моральної системи західного світу відбувається у різних видах діяльності людини таких як: трудова, громадська діяльність і в видах де людина безпосередньо проявляє турботу, надає допомогу, захищає хворих, молодших, слабких людей. Великого значення мають спеціальні уроки, лекцій, бесіди, розмови.
Також однією з ознак сьогодення є намагання руху політиків підпорядкувати етичні засади, норми та правила. Спекулювання на моралі людей заради виправдання своєї діяльності.
Концепції західного світу такі як: концепція рівності між людьми, свобода, право вибору, особистісна індивідуальність, прав людини та демократія. Відмічаються спроби на в’язання власних ціннісних правил в інших державах але натомість отримується супротив.
На мою думку, якщо щось було нав’язано, навіть справді хороше, то не хочеться це приймати. Навіть тільки тому, що це було нав’язано, а не подружньому пораджено.
Західний світ вважає своєю силою швидкий розвиток різноманітних технологій та науки. Звідси йде це намагання раціонально пізнати світ, природу яка оточує людину за допомогою розуму.
Але ж світ не зводиться лише до технології та наук. Світ приховує занадто багато не осяжних речей для розуму людини. Людство намагається розкрити таємниці всього що бачить. Але ж не все що є видимим є правдивим. І не все на цьому світі можна пояснити лише холодною раціональністю. Світ не звик підпорядкуватися комусь и залишати таємне незвіданим.
Це намагання у всьому домінувати і нав’язувати свою думку і діяльність призводить до конфліктів. Одним з таких конфліктів є : конфронтація між західним і східним світом.
Можна розглядати багато аспектів цього конфлікту таких як: політичний аспект, релігійний, військовий, цивілізаційний, економічний, культурний та інші. Та на мою думку головним конфліктом західного і східного світу є етичний та моральний конфлікт. Глобальна інтеграція технологій у процеси суспільства посилила цей конфлікт.
Східний світ характеризують такі якості: поглиблення у себе, намагання зрозуміти себе, гармонійне існування і єднання з навколишнім світом, піклування про інших, всепрощення. Не тільки для себе щось робити але і для ближнього свого. Важливий сімейний добробут, виконання своїх дій для вищого завдання і блага але є і розділення на соціальну класифікацію.
Для західного світу характерна амбіційність і домінування. Наукові і культурні відкриття ідуть саме від західного світу, звідси і витоки етики. Культура заходу більш раціональна, прагматична, людина заходу ставить себе на перше місце. Все робиться лише для себе, для своєї користі і вигоди використовуються світові ресурси. Присутній в деякій мірі егоїзм, постановка точних цілей і план її досягнення.
Висновок: західний світ дуже стрімко розвивається і має величезний потенціал у всіх сферах людського життя.
Прагнення до отримання більшого все посилається це стосується і політики, економіки, релігії, культури і найголовніше моральних цінностей суспільства. Прагнення кращого і одержання розвитку є природним для людської раси. Та чи приведе це до розвитку високого рівня моральності? Або навпаки високий рівень прогресу наук і технологій буде вимагати найвищої ціни за це — втрату простих людських цінностей як: любов, чуйність, доброзичливість, допомога слабкому і хворому, толерантності та емпатійності.
Людина західного світу завжди прагне вирішувати все сама і намагається керувати всім навколишнім. Люди прагнуть керувати навіть тим, що не піддається розумінню і раціональному погляду. Тож в руках самої людини вирішення її долі і становлення високих моральних цінностей у суспільстві. Бо на мою думку, якщо людина втратить базові цінності моральності і етики її чекає занепад і в решті решт загибель.
