Кініки-одні з представників сократичної школи. Назва,вірогідно, пов’язана з засновником кінікізму Антисфеном, який навчався, а згодом викладав у гімназії для малозабезпечених дітей, яка мала назву Кіносарг.
Або ж назва пов’язано з грецьким словом «кіон -собака», адже саме такий спосіб життя вели кініки — настільки обмежували себе, що жили майже як собаки.
Антисфен — давньогрецький філософ, якого сучасники називають основним теоретиком кінікізму. Він був противником цінностей тодішнього суспільства. На його думку, людина повинна жити сьогоденням, не задумуючись про майбутнє, жити так як їй хочеться.
Людина повинна шукати не зовнішні, а внутрішні блага. Адже життя заради земних втіх і благ-притуплює людський розум. А пізнання світу, як він думав, відбувається через добрі діла.
Важливу роль він приділяв аскетизму, адже людина має жити бідно та бути покірною. «Ті, хто хоче здобути безсмертя мають жити справедливо і благочестиво».
Для того, щоб стати доброчесною людиною потрібно зміцнювати тіло і душу. Тіло гімнастичними вправами, а душу за допомогою виховання і освіти, адже без цього не можливий ніякий успіх у житті. Слід якомога більше обмежували свої потреби, відмовляючи собі навіть в необхідних речах.
Діоген Синопський — учень і послідовник Антисфена, який в приклад для інших людей, відмовився від матеріальних благ, вважав духовну свободу найвищою цінністю. Він не мав ні майна, ні роботи, але не вважав себе бідняком або вигнанцем. Діоген жив у діжці, не користуючись навіть посудом, вважав – все, що людині потрібно вже дане їй природою.
В нього, щоправда, був кухоль, але одного разу побачивши як хлопчик п’є воду, набираючи її просто в долоні, він викинув його, вирішивши, що він йому не потрібен.
Він користувався кожною нагодою поговорити з народом. Він спонукав людей до роздумів критикуючи їх, будь то навіть багачі та знатні люди.
Погляди Діогена співпадали з поглядами Антисфена та інших кініків. Вони вважали, що людину робить вільною відмова від насолод, спокус, треба бути байдужим до них, «має права на існування лише те, що відповідає природі».
Морально-етична система кініків ґрунтувалась на переоцінці тодішніх цінностей. Її почав Антисфен, а продовжив Діоген Синопський. Вони вважали, що варто жити в простоті, їсти в міру, ходити в одному й тому ж одязі. Весь їх багаж складався з палиці та торбини.
Вона засуджували навіть Прометея, за те, що він подарував людям вогонь, адже думали, що життя лише первісної людини було здоровим, бо в неї не було навіть і вогню. З цим важко погодитись. Адже так, люди зайшли занадто далеко, вони не просто використовують ресурси і надбання природи для того аби вижити, вони з кожним разом хотіли і хочуть чогось все більшого, тим самим поступово руйнуючи все навколо. Проте хіба в цьому хтось винен окрім нас самих? Той самий Прометей тут аж ні до чого, він просто хотів врятувати людей, допомогти їм. А люди, як завжди, не цінять цього.
Кініки вважали, що давши людині все необхідне для існування, боги подбали про щасливе життя людства. Проте люди не маючи міри в своїх бажаннях та потребах, роблячи самі себе нещасливими.
Послідовники Антисфена, як і він сам, зневажали багатство, вважаючи його аморальним, джерелом тиранії, а бідність-це не привід для сорому. Хоча бідність і пов’язана з неосвіченістю, некультурністю і т.д., проте це скоріше привід для гордості, адже знання при неосвіченості зберігаються в свідомості, а не на полках з книгами.
Кініки не вирізнялися особливою повагою до людей. Вони часто порушували норми моралі і культури людини. Проте вони з повагою ставились до дружби, адже всі між собою друзі, хто прагне до доброчесності.
Кініки критикували тодішню форму правління, адже вона не давала можливості брати участь в суспільному житті. Вони вважали посадовців не гідними державної влади.
Стосовно релігії, то вірили, що боги є, але жадали нічого в них не просити, щоб залишатися незалежними. На їх погляд люди просили в богів не про справжнє благо, а про те що їм здається таким.
Досить часто вони просять, наприклад, не про здоров’я своє і близьких, а про якісь матеріальні речі. Це дуже сумно, тому що, гроші можна заробити, а от здоров’я, дружбу, кохання, підтримку (тільки справжню) ніколи і ні за які гроші.
Антисфен стверджував, що істинного Бога, який лише один, не можна побачити, проте він всюди присутній.
Своєю богинею кініки вважали свободу, для них це була найбільша в світі цінність. Заради неї вони були ладні терпіти все…
Щастя вони вбачали в душевному спокої. А спокій людині приносить справедливість – «будеш справедливий, тоді ти будеш щасливий.»
Люди нещасні лише через свою нерозсудливість, бо для того, щоб бути щасливим треба контролювати свої бажання і зіставляти їх з потребами, але багато людей не розуміють цієї істинни.
Кініки вважали, що лише гідність є справжнім благом, а все інше не потрібне, бо самого відчуття гідності цілком достатньо для щастя.
Вони відстоювали рівність всіх, не визнавали громадянства певної держави, а вважали себе громадянами всього світу.
Для кініків ідеалами був Сократ і Геракл, як приклад мужності, витривалості, щирості, терплячості та простоти.
Кініки стали на шлях революційних перетворень, висловлюючи своє зневажливе ставлення до оточуючого світу. Вони дивували своєю поведінкою, вони зневажали красиві і цінні речі, бажали знищити їх. Справжню цінність для них мали доброчесність та милосердя.
Кінік обмежував себе в освіті. Яка все одно не була йому доступною. Також багатьом з них були не доступні інші матеріальні блага, від яких вони відмовлялись. Вони не хотіли того, що і так їм було не дане, проте якби була можливість певного якогось збагачення-вони на таке не пішли б. Вважали, що слід задовольнятись тим, що маєш — тим, що дала природа.
Морально-етична система кініків базується на становленні свободи людини, на звільненні від всього, що може стати причиною несвободи. Тому бідності надавалась перевага над багатством. Людина може досягти щастя звільнивши душу і тіло від будь-яких пристрастей та бажань.
