Для адекватного розвитку і становлення людини в світі їй необхідна підтримка. Найголовнішим для людини в житті є її родина. А особливо дитина з особливими потребами.
Кожна дитина на планеті має потребу в підтримці у вигляді люблячих батьків. Тому для дітей, які з тих чи інших потреб опинились в дитячих будинках, усиновлення є єдиним шансом на повноцінний розвиток та гідне життя.
«На Сумщині мати півроку тримала 27 річного психічно хворого сина у дерев’яній клітці»
Ця резонансна новина про матір, яка посадила власного сина у клітку (і тим самим позбавила його свободи), а тепер їй самій загрожує в’язниця змушує задуматися, адже не все так просто в цій історії.
Я вважаю з етичної точки зору, що кожна нація і народ повинні знати свою історію. Пам’ятати про визначні дати в історії свого народу.
В Україні одна з найвизначніших подій, яка змінила історію, була трагедії голоду 1932-1933 років, яка зробила прогрес у розвитку колгоспів, але заново закріпачила Український народ, під ярмо радянської влади. Хоч деякі історики вважають, що голод завдав людських втрат іншим народам радянського союзу, але найбільших збитків і людських жертв приніс на територію України.
Саме ця культурна і суспільна подія повинна об’єднати український народ в єдине ціле і зробити так, щоб історія голодомору збереглася на довгі покоління, як історія боротьби українського народу проти закріпачення.
21 серпня 2013 року у Сирії, в передмісті Дамаску – Гуті було застосовано хімічну зброю. У результаті хімічної атаки по населеним пунктам, загинуло від «не менше 281» до 1729 осіб, значна кількість – діти.
Ці події є наслідком громадянської війни у Сирії між державною владою, на чолі з Башаром Асадом, та об’єднаною озброєною опозицією. Невідомо, яка із воюючих сторін застосувала зброю масового ураження. Але сам факт застосування отруйних речовин проти людей, громадян своєї країни свідчить про байдужість влади і опозиції до долі народу – для них люди є засобом дії, а їх мета – це влада. Ними відкидаються всі моральні принципи, норми і вимоги.
Термін «етикет» позначає сукупність формальних норм і правил ввічливості, яка регулює людські стосунки й взаємини. Відповідно поняття «діловий етикет» позначатиме сукупність правил, що регулюють ділові стосунки між людьми, що стосуватимуться суто професійної діяльності.
Професійна діяльність кожної людини має свої особливості, певну специфіку, напрямок. Однак завжди є зразок, приклад для наслідування. Варто визначити з яких все ж професійних та моральних якостей складається образ ідеального працівника, майстра своєї справи? В першу чергу його має вирізняти любов до своєї праці, відданість справі. Далі можна сказати про таку характеристику, як знання ділового етикету.
Сьогодні саме негативні вчинки педагогів дуже привертають до себе увагу журналістів, батьків та родичів вихованців. В Україні нажаль багато випадків неналежного відношення педагогів до своїх вихованців, яке проявляється в жорстокому ставленні, агресії з боку вчителя, які тим самим і формують в дітей таке ж жорстоке відношення до своїх ближніх, що несе за собою негативний характер. В майбутньому такі діти вже не зможуть бути досконалими з точки зору етики, звичайно якщо не прикладуть багато зусиль на самовдосконалення. Тому педагог має величезний вплив на своїх вихованців.
Сьогодні в Україні в багатьох колах суспільства актуального обговорення має питання політичного характеру відносно зовнішньоекономічної політики України.
Як відомо, для України постало питання про обрання вектора міжнародної інтеграції. З однієї сторони, Україна мала пропозицію приєднатися до Митного союзу на чолі з Росією, з іншої — отримати місце асоційованого члена Європейського Союзу.
Наша держава опинилась, як говорять між двох вогнів. Окрім проголошуваних економічних пріоритетів для участі в даних товариствах, всі розуміють, що це також і політична боротьба між двома великими світовими політичними блоками. Тому дане питання набуває стратегічного підґрунтя і розглядається у всіх можливих аспектах.
Етика займає в нашому житті важливе місце – для когось вона стоїть на першому, а для когось на останньому. Хтось будує за її принципами своє життя, слідує ним, хтось їх свідомо ігнорує.
Етикетна культура показує рівень загальної моральної культури людини, вихованість, її ставлення до оточуючих у встановлених рамках етикету. Це проявляється у ввічливості, тактовності, чуйності, делікатності, вмінні слухати співрозмовника та сором’язливості. З однієї сторони всі ми усвідомлюємо, що без цього ми не можемо обійтись. Із іншої, правильне та моральне з легкістю переходить в нашій свідомості у щось набридле, застаріле.
Мораль, моральні цінності, вчинки в наш час сприймаються дуже по-різному. Суспільство, з одного боку, усвідомлює, що без моралі жити не можливо, але, у той же час, вони цю моральність придушують за для досягнення певних корисних для себе цілей. Людство здатне піти на все, аби досягнути бажаного, нажитися за чийсь рахунок, добитися авторитету за допомогою приниження і хизування, воно ставить свої інтереси та забаганки над потребами інших.
