Чи потрібен людині власний “досвід зла”?

OtvetstvennostКожній людині потрібний власний «досвід зла», адже як інакше суспільство та кожна взята окрема людина змогли б диференціювати добро від зла та навпаки. Чому ж я так вважаю?

Етика, як самостійна наука, розглядає дві абсолютно паралельні за своїм значенням категорії – добро та зло. В моєму розумінні добро – біле, це абсолют позитиву, все найкраще, що існує в світі, це світло буття. Зло постає повною протилежністю всього того, що асоціюється з добром. В першу чергу зло – чорне, абсолютний негатив, найгірше, що існує, існувало, або буде існувати в суспільстві. З цього випливає, що всі діяння та вчинки людини можна розділити та класифікувати, як добрі та погані ( або злі).

У ХХІ столітті, та на багато століть раніше, прийнято говорити про ті вчинки, які підпадають під категорію «добрі», а про негативні вчинки прийнято вмовчувати. Але я вирішила запитати своїх друзів про їх власний «досвід зла» та як він відбився на формуванні їх, як особистостей. Вказувати ім’я я не буду, оскільки це буде не етичним по відношенню до них.

« Моє перше злодіяння, можливо, коли я з’їла весь торт на Новий Рік та нікому не залишила… Я зрозуміла, що потрібно ділитися всім зі своєю сім’єю.» Ось така перша відповідь була отримана.

«Друге зло, я поголила сусідського ротвейлера. У той день мені тато всипав по перше число, я зрозуміла що ще більше люблю тварин». Трохи дивний висновок, але вона зробила саме такий. Зараз в неї є власна собака, іншої породи, але вона її вважає за власну маленьку дитину.

«Дуже добре пам’ятаю свій перший досвід зла в дитячому садку, який був спрямований на одну з дівчаток з моєї групи… Діти шикувалися на вулицю і мене вихователька поставила з дівчинкою, вона зі мною не довго постояла та пішла до іншого хлопчика, а я сказав на неї «повія» (я це слово почув у себе у дворі … думав, що воно не сильно образливе). Справа в тому, що я не розумів за, що на мене так сильно всі кричать… Ну я на всіх образився і пішов на вулицю гуляти сам». З власного досвіду можу сказати, що Він зараз майже джентльмен, який би нізащо в житті не образив би інших дівчат.

«Перший досвід зла, який він був, я точно не пам’ятаю, але з тих що приходять на думку це, коли мені було 3,5 роки я забрала улюблену іграшку у свого найкращого друга, і з тих пір я почала творити зло ( будучи дитиною я цього не розуміла). Потім я обізвала свою найкращу подругу, з якою ми ніколи не сварились (мені десь до 5 років), це був перший і останній раз коли ми посварились, але пройшло хвилин 15 максимум і ми знову помирились.

Ось таким у мене був мій перший, дитячий досвід зла». Найдобріша в світі людина з найгарнішою посмішкою в світі, ніколи б не подумала б, що вона таке в дитинстві робила. Пощастило, що вона досі так не робить, адже ми живемо в одній кімнаті.

«Особисто я вигнала гостей, які мені не подобались, через що отримала прочухана від мами». Вона найгостинніша людина в світі, котра завжди може поділитися будь-чим.

«Ми з подружками в дитинстві знущалися над бідним котиком, ми були дуже злими дітьми». Нажаль, вона досі не дуже полюбляє котів та віддає перевагу собакам, але злою назвати її ні в якому разі не можна, навпаки дуже добра та емпатійна.

«Мій власний досвід зла… Ой, то було давно. Ще досі соромно. Я на здачу накупила собі смаколики, а коли мама запитала, де вона, я відповіла, що продавець не віддала мені її. Ось знову згадую і знову соромно, більше так не робила». Гумки в дитинстві завжди витягали з мого гаманця, та гаманців інших багато грошей. Зараз вона дуже чесна і дійсно їй досі соромно за вчинок, який був зроблений багато років тому.

«Я дуже полюбляю тваринок, пташок та всіх інших живих істот, але мій власний поганий та злий вчинок стосується того, що я задавила маленьке каченя дитячою коляскою. Зараз я б вбила себе, замість качки». Її знаю доволі давно і ця дівчина дійсно любить всіх тваринок, скільки пам’ятаю вона завжди годує безхатніх тваринок та хотіла відкрити притулок для тваринок та бути ветеринаром. Але зараз навчається на еколога та мріє забрати всіх тварин собі додому.

Особисто мій досвід зла, я також досі пам’ятаю. Коли я верталася до дому з гуртка, не розрахувала гроші та мені не вистачала на останній автобус. І коли він під’їхав, а грошей не було, навіть напис «Без коштів не заходити!» не злякав мене і я проїхала «зайцем». Але коли я виходила, подякувала водієві та швидко втікла. Було душе соромно і я нікому нічого не казала. Цей випадок запам’ятався мені на все життя, після я завжди рахувала гроші перед виходом, навіть зараз так роблю.

Отже, виходячи із вище сказаного, можна зробити такий висновок, що власний «досвід зла» потрібен кожній людині. Це можуть бути, як невинні розіграші так і більш гірші провини, які тягнуть за собою покарання. В дитинстві, я впевнена, що всім говорили старші, що правильно, що – ні і як правильно поступати. Але доки ти сам на практиці не зробиш чогось, не зрозумієш, чи правильно це. Але це не можливо без совісті та її впливу на людину.

З проаналізованих відповідей можу зробити висновок, що більшість поганих учинків в дитинстві змінили погляд на життя та показують їх протилежними до них. Тому навіть погані вчинки, можуть нести повчальний характер, як в дитинстві, так і в більш дорослому віці.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *