Людина обирає майбутню професійну діяльність у досить свідомому віці ( близько шістнадцяти років), незважаючи на доволі обмежений життєвий досвід, знання про структуру ринку затребуваних професій на момент закінчення університету чи про розвиток професійного шляху в майбутньому. Читать далее
Архив автора: Адміністратор
Моральна своєрідність ісламу
Мораль не існує сама по собі. Вона є невід’ємною частиною будь-якої світової релігії. Мораль повинна реалізуватися в такій формі суспільної свідомості, в якій вона зможе реалізувати свої норми. Мечеть виступає тим інститутом, який втілює в життя вимоги та норми моралі. Моральне вчення є в сутності програмою поведінки людини протягом усього життя. Згідно моралі ісламу, моральність можлива лише релігії, людська ж мораль Читать далее
Моральні принципи
Моральні принципи формуються за допомогою багатьох факторів, таких як: матеріальна забезпеченість , виховання, інтереси, коло спілкування, тощо.
Моральні принципи це:
— найголовніші елементи, форми в моральній системі;
— основний фундамент уявлення про загальну поведінку людини, на фоні якого Читать далее
Моральний характер людини
Безсумнівно характер людини моральний. Кожна особистість має безліч моральних якостей, які виступають об’єктом моральної оцінки та предметом морального виховання людей.
Кожна людина має свій індивідуальний характер, в чому проявляється її ставлення до самої себе та до інших, до своєї праці, до речей, якими вона оточена. Вона може любити свою роботу, бути працьовитою, а може лицемірно Читать далее
Традиції та дискурсивна легітимація моральних норм
Всім відомо, що моральні, правові норми та моральність регулюють відносини між людиною та суспільством, відносини між людьми. Взагалі моральність виступає як суб’єктивне відображення моралі, як внутрішня мораль особистості, а мораль, в свою чергу, є якраз цією сукупністю історично сформованих норм, певних правил, що є загальноприйнятими, які Читать далее
Характер людини в контексті моральної взаємодії
Для початку, пропоную розглянути саме поняття моральної взаємодії. Моральною взаємодією є, по суті своїй спілкування між людьми, в якому людина не побоюється розкривати свої емоції і почуття, так само, як і до чужих емоцій вона ставиться доброзичливо. Читать далее
Індивідуальні особливості моральної поведінки
Кожна людина, оцінюючи свою поведінку, визначаючи свої цілі й пріоритети, користується певною системою правил, певною філософією, певним кодексом. Ця система правил, насамперед, відповідає на питання: що добро, а що зло. В основу цієї системи входять певні цінності, які людина вважає важливими і необхідними. Залежно від того, які саме цінності людина обирає для себе, за якою ієрархією вона іх розташовує і наскільки їм слідує при виборі моделі поведінки і залежить Читать далее
Моральна зрілість особистості
Для того, щоб повною мірою розглянути питання моральної зрілості, в першу чергу, потрібно дати їй визначення. Найпоширенішим значенням виразу «зріла людина», і взагалі випадок, коли ми його використовуємо, це коли людина, як особистість, починає приймати на себе відповідальність за свої дії і слова, починає реалізовувати свої життєві задуми, перспективи, і в цілому Читать далее
Мораль, етика системи джайнізму
В сучасному світі демографічний стан дуже великий, різноманітний і світова релігія розгалузилась на безліч віток. В кожної раси, кожної етнічної групи є своя базова релігія, і однією з таких для Індії є джайнізм.
Історія джайнізму є надзвичайно великою, захоплюючою і цікавою, як і кожного іншого релігійно-філософського вчення, але зупинимось не на цьому, а на конкретних морально-етичних системах цього вірування. Читать далее
Етика, філософія Павла Васильовича Копніна
Яке місце у філософії займає діалектика? Для того, щоб достовірно розібратися в цьому питанні, необхідно поринути в сиву давнину. Проте достатньо буде розглянути досить відому постать Павла Васильовича Копніна, який, працюючи у 60-ті роки минулого століття, зробив значний внесок у логіку наукового дослідження СРСР і як наслідок – розширив філософські думки та уявлення того часу.
Велику увагу у діалектиці як «мистецтві сперечатися» філософ приділяв логіці наукового знання, а також методологічним прийомам цієї Читать далее
