Вчення Г.Сковороди і сучасність.

ScovorodaВсі ми знаємо Григорія Сковороду, нехай не кожен знайомий з його творчістю, проте хоча б чув його ім’я. Давайте ближче познайомимось з видатною історичною постаттю . Григорій Сковорода – знаменитий український філософ, мислитель, педагог, поет і письменник його період творчості сягає у вісімнадцяте століття. Якщо відкинути всі його творчі здобутки і взяти лише його персону, то особисто у мене асоціація з ім’ям Сковороди – це мандрівний філософ, який босоніж, в одній свиті і з торбинкою подорожує Україною і сіє в душі людей зерна доброти і справедливості, закликає всіх займатися своєю улюбленою справою і не бути залежними від панівних верхівок суспільства.

Основною ідеєю його душевної філософїї є щастя і шляхи його досягнення. Ця тема доволі таки цікава: особливо гостро вона постає у теперішньому суспільстві, коли поняття щастя взагалі не фігурує в духовному вирі і ототожнюється з матеріальними, я б сказав, громіздкими поняттями.
Щастя…Доволі просте слово, але скільки всього воно може вмістити в собі. Для когось це діти, для когось – кар’єра, для когось – будинок і майно, а для когось – життя…

Щастя… Тепле і просте, приємне і моє, недосяжне і бажане… Можна довго підбирати синоніми до розуміння поняття «щастя». Григорій Сковорода вбачав основне джерело нещасть, а з іншого боку і щастя – «сродну працю», це те заняття, та праця, яка могла б принести людині щось приємне, яка могла б відповідати її вподобанням і можливостям. Основною проблемою тогочасного суспільства, на думку Сковороди і була проблема «сродної праці», люди того часу не отримували задоволення від того, чим вони займалися, ключовою причиною цього було саме панівне суспільство, яке змушувала людей «бути нещасливими», адже селяни працювали на панів і звісно не були задоволені такою працею.

Якщо ж подивитися на сьогоднішнє становище суспільства, то в принципі, нічого істотно не змінилося… Хіба що «пан» на « бос», «директор», «начальник» і тд. А по суті немає рівності, хтось керує, а хтось виконує. Хоча суть не в цьому, а в тому, чи подобається людині те, що вона робить, чи ні?

На сьогоднішній день словом «прогрес» або похідними від нього словами «прогресуючий», «прогресивний» нікого не здивуєш. Всі ми прагнемо до «прогресу», до «оновлення», всі ми намагаємося рухатися в ногу з часом, а час – така штука, яка ніколи не спиняється, швидкоплинне і невтомне створіння, яке ми, люди, намагаємось наздогнати або спинити, а в кінцевому результаті опиняємось біля «разбитого корыта». А чи варто це робити? Метушитися, бігти завжди кудись, не знаючи куди, прагнути чогось, не знаючи чого, бути тим, ким ніколи в житті не хотів бути? Життя нам дано одне, а витрачаємо ми його на непотрібні, в першу чергу собі, речі.

Страшно прокидатися зранку і думати про те, що ти повинен іти туди, куди не хочеш іти, робити те, чого не хочеш… Ти завжди відчуваєш себе нещасливим від цього… Отут і постає питання праці, «сроднї праці», коли твоє терпіння на грані вибуху, ти просто потребуєш чогось нового, кардинально нового, те, що приносило б задоволення і тобі і оточуючим, те, до чого ти маєш хисті і що виходить найкраще.

Проте не кожна людина здатна перенести або ж навіть уявити собі кардинальні зміни. Всі ми звикли плисти за течією і насолоджуватися тим, що маємо, навіть, якщо ми це отримуємо гіркою ціною. Сьогодні ми працюємо щоб вижити і аж ніяк не для того щоб жити… Ми все життя працюємо, щоб купити квартиру або машину, яка в кінцевому результаті буде нікому непотрібною або буде продана такому ж «нещасному»… Більшість ходить на роботу, яка, м’яко кажучи, нестерпна, щоб отримати заробітну плату. Це сьогодення…

Якщо ж порівняти часи Сковороди і наші – нічого істотно не змінилося: «Люди как люди. Любят деньги, но ведь это всегда было… Человечество любит деньги, из чего бы те ни были сделаны, из кожи ли, из бумаги ли, из бронзы или из золота. Ну, легкомысленны… ну, что ж… и милосердие иногда стучится в их сердца… обыкновенные люди… в общем, напоминают прежних… квартирный вопрос только испортил их…» (Воланд «Мастер и Маргарита») Люблю цей вислів…

А чи приносять нам ті гроші радість, щастя? Гроші як прийшли так і підуть, а ми буде постійно нещасливі. Задайте собі питання: «Ви народилися для того, щоб бути нещасними, нещасливими? Для того щоб постійно чогось прагнути і не отримувати?» чи для того щоб принести користь іншим людям і собі, щоб прожити гідне життя і бути щасливим?

Як мало людині треба для щастя – матеріальне і духовне благополуччя… Але ж ці два поняття взаємозалежні і взаємопов’язані… З одного боку нам потрібні гроші, а з іншого ми повинні отримувати задоволення від життя і якщо ми отримуємо гроші без власного задоволення – не маємо задоволення насолоджуватися життям. На словах все так просто, а насправді лише одиниці здатні, по-перше, це усвідомити, а, по-друге, змінитися.

Зараз всі прагнуть бути незалежними, поважними, прагнуть до саморозвитку, а насправді варяться у казані з кашею, яку самі ж і приготували. Стандартна схема «існування»: ходжу на роботу щоб отримати гроші, щоб купити їжу і заплатити за помешкання, яке не моє і похідні від цієї схеми, витрати ти ті ж гроші на відпочинок і на якісь тренінги «Как достичь вершины счастья?». А вершина щастя вона так поруч її тільки варто побачити…

Отже, давайте підведемо підсумки. Основною ідеєю філософії Сковороди була ідея «сродної праці». Григорій сковорода закликав людей займатися улюбленою справою, яка б приносила користь. Його філософія не має терміну придатності і не стосується якогось певного періоду часу, філософія Сковороди – вічна і тверда.
Не закривайте очі на проблеми, а намагайтесь їх вирішити. Якщо ви відчуваєте себе нещасними – змініть щось в собі або змініть себе, відкиньте страх, бо саме страх нового керує вами, і почніть все заново. Нехай не одразу, нехай не як «сніг на голову», але щастя обов’язково постукає до вас. Прислухайтесь до себе, до свого серця.

Адже скільки користі ви могли б принести людям, виконуючи ту роботу, яка вам подобається, бо робота, яка виконується із задоволенням більше цінується і маю позитивніший результат, а ніж примусова. Подумайте про це…?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>