Мудрість бере початок з коріння. Корінням українського народу є етична думка Київської Русі, яка сконцентрувала у собі прадавні вірування слов’ян, своєрідність сприйняття нашими пращурами християнської догматики, тощо.
Етична спадщина мислителів Київської Русі дуже чітко розкриває глибинні основи ментальності слов’янських народів.
З джерел писемності Київської Русі, ми дізнаємося про особливості тлумачення церковного та світського віровчення, та унікальне, для тогочасного європейського світогляду, явище кордоцентризму. З глибини віків перед нами постають постаті таких великих мислителів як Ілларіон Київський, Володимир Мономах, Святослав, Василій Великий, Даніїл Заточник, тощо.
З їх етико-моральних та морально-християнських творів, створюється картина життя цінностей тогочасних людей. Читаючи їх твори, ми можемо стверджувати, що, незважаючи на плинність часу, розмитість та тускнілість фарб, що пройшли через століття, викарбувані у них слова, досі горять полум’яним подихом у серцях людей. Ми бачимо, що людські цінності змінилися мало, як і в ті, так і в наші часи розподілення світу на матеріальні гаразди та духовні блага, на правду та кривду, справедливість та безчестя. Відмінною рисою ж є те, що для мислителів Київської Русі характерним є чорно-біле сприйняття дійсності, а в наш час, коли чи не кожен вважає себе мислителем, – сіре, бо дивлячись з тисячі точок зору, ми створюємо демократію поглядів, в котрих чорне і біле переплітається до такого ступеню, що створюється безнадійно-сіра монотонність. Але, я вірю, що чорно-біле фото знову повернеться у світ, відкривши нам свою різнобарвність, глибину та силу.
Я сподіваюся, що більшість людей гуртом, та кожен для себе окремо, віднайдуть єдиний шлях, прокладений крізь людину та всесвіт, що веде у Вічність.
Всемогутній Час вписує в історію імена великих людей, великих у своєму благочесті, або лиходійстві, людей, котрі вплинули на хід своєї епохи. У часи Київської Русі, однією з найяскравіших зірок стала постать Ярослава Володимировича, відомого як Ярослав Мудрий.
Ярослав Мудрий запам’ятався як державний діяч, який виваженістю своїх рішень, сприяв розквіту Київської Русі, підняттю та закріпленню її авторитету на міжнародній політичній арені, тощо. За його часу розвивалися освіта та культура. Культура стала вираженням слов’янської душі.
Мені здається, що про Життєві цінності Ярослава Мудрого найкраще сказати, цитуючи його самого:
«Якщо будете в ненависті жити, чварах та сварках, загините самі та загубите землю отців своїх та дідів своїх, які здобули її працею своєю великою…»
Я погоджуюся із цим висловом. Мудрість не старіє. Будучі нащадками, ми часто не розуміємо тих зусиль, яких довелося докласти нашим попередникам для досягнення тих вершин, на яких ми зараз приємно спочиваємо. Ми народжуємося,ь і ці блага для нас вже існують, нам не потрібно їх створювати, а, отже, ми є лише споживачами. Споживач – економічна категорія, а фундаментальний принцип економіки – принцип зростання потреб, отже, наші потреби, як споживача не обтяженого продуктивною працею зростають у геометричній прогресії. Починають виникати жадібність та жага до володіння, спостерігається лінь, у її дуже тонкій замаскованій формі, людина починає робити лише те, що їй зробити легко, лише те, що не потребує надзусиль, або лише те, що швидко принесе очікувані плоди, забуваючи, що швидко – не завжди добре, і, що на все є свій час. Жадоба та жага володіння, ведуть за собою марнославство. Марнославство як прояв егоїзму затьмарює чистий погляд людської свідомості.
Перебуваючи у стані марнославства, важко помітити і відчути істинність висловлювань, які суперечать нашому ілюзорному «Я», важко щиросердно та з повною віддачею допомагати іншим, і взагалі важко взаємодіяти з іншими, враховуючи їх думку, не вважаючи себе істиною в останній інстанції. У марнославстві відсутня любов, цілющі джерела милосердя співчуття, щирої радості – згасають, замулюючись, не даючи можливості напитися ні самій людині, ні іншим людям. Засліплені марнославством, не знаходять миру та спокою в собі, тому навколишній спокій цікавить їх мало, вони – ініціатори чвар та суперечок..
Чим цікавий іще цей вислів? Тим, що він підтверджує вислів «розділяй та володій». Ненависть, чвари, сварки розділяють людей, роблять їх слабшими, і вони вже не здатні до самозбереження, збереження своїх цінностей, збереження, згідно до цитати, своєї землі.
Вислів Ярослава Мудрого закликає до згуртованості, бо згуртованість – це запорука життя, життя в колективі, життя в єдиному організмі природи. На користь згуртованості також говорять такі висловлювання як «один в полі не воїн», «гуртом і батька краще бити», тощо. Про важливість згуртованості оповідають казки, легенди, билини – скарбнички народних духовних цінностей.
Розглядаючи даний вислів Ярослава Мудрого, розумієш, що кожен народ має право на свою державність, і, також розумієш, що в кожного народу є обов’язок – збереження своєї державності.
