Іслам, особливості релігійної моралі

islamicti«Не можна назвати віруючим того, хто не бажає сестрі чи брату своєму того самого, чого бажає собі». Так звучить золоте правило моралі в релігії Ісламу.

На перший погляд це твердження майже ідентичне до християнського: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви». Однак, особисто мені Іслам здається хоч і успішним та доволі агресивним віровченням. Спробую пояснити чому.

Іслам – наймолодша серед світових релігій і друга за кількістю прихильників. Його сповідають близько 800 млн. вірян у більш ніж 120 країнах світу. Як бачимо, за порівняно короткий й час ця релігія здобула багато прихильників. Чому ця релігія стала такою поширеною? Що особливе зміг запропонувати іслам — чого не було в інших великих релігіях світу? Частково відповіді на ці запитання можна знайти вже у самій назві цієї релігії. Слово «іслам» походить від арабського «саліма», і має кілька значень: «залишатись неушкодженим, благополучним», «мирний», «покірний», тому іслам перекладають як «релігія миру» або «релігія покірності Аллаху». Назва «мусульманин» походить від арабського «муслім» — «той, хто підкоряється», «покірність Аллаху».

Покірність є головною темою ісламу, релігії пророка Мухаммеда. Для прикладу, якщо Ісус проголошував людов Бога, Мухаммед проголошував абсолютну велич Бога, Його несповідиму владу, Його всемогутність. Бог Ісуса – наш Небесний отець, а ми – його діти, яких Він любить, яким все може пробачити і про яких турбується. Бог Мухаммеда – Аллах Могутній и мусульмани – його смиренні раби. Він має 99 імен які прославляють та звеличують його, підтверджують його безмірну владу. Однак, він безмежно далекий від мусульман і вимагає від них абсолютної покори.

Покірність передбачає відсутність у людини волі, пасивне сприйняття життя і всіх подій які в ньому відбуваються. Повна покора Богу вимагає щоб віруючий всім своїм єством прагнув всього того, що призначене йому богом– поганого чи хорошого. Тобто воля Бога стає волею людини. «Нехай, здійсниться воля Аллаха» – часто повторювана мусульманами фраза, яка демонструє повну покору Богу та його визначальну роль у житті людини. Знавці християнської релігії можуть заперечити: «Християни також часто промовляють: «Хай здійсниться Воля Божа», або «На все Воля Божа». Однак, настільки мені відомо, в мусульманських молитвах не прийнято турбувати Всевишнього своїми дрібними проханнями.

Мусульмани лише смиренно можуть молити про милостиню, прощення та керівництво. Мабуть, їм християнські молитви схожі, до певної міри, ввічливі нагадування Богу про його обов’язки. Адже християни досить часто звертаються до Бога зі своїми проханнями навіть не у формі спеціальної молитви. Мені здається, що успіх ісламу пов’язаний з особливостями його молитов. Адже кожний мусульманин зобов’язаний молитися п’ять разів на день. Не залежно від місця перебування, та справи якою займається він покірно розстеляє свій молитовний килимок, повертається обличчям до священного міста Мекка і здійснює ракат, який складається із восьми різних частин (кожна зі своєю молитвою та певним положенням тіла).

Отже, мусульманин проводить значно більше часу у молитвах ніж християнин, звеличуючи Всемогутнього Аллах та прохають його про милість.

«Ти цілковито належиш Аллаху, який все бачить і все знає, і ніщо, навіть вагою з порошинку, не заховано від Нього в землі і на небі. Він бачить тебе, де б ти не перебував і який би вигляд ти не мав. Ти можеш сховатися від будь-кого, тільки не від Аллаха. Ти можеш обдурити всіх людей на світі, але Аллаха обдурити неможливо. Ти можеш перемогти будь-яку людину на світі, але не творця неба і землі. Весь світ може слідкувати лише за очевидними твоїми справами і мораллю, але обізнаному в потойбічному і явному відомі всі таємниці душі і серця. Які б справи ти не робив у цьому мінливому житті, ти неминуче зустрінеш свою смерть і постанеш перед Судом, де тобі не допоможуть ані адвокати, ані хабарі, ані благання, ані лжесвідчення, ані обман. У цей день твій Господь поставить точні терези і воздасть справедливо кожному зі своїх рабів за їх заслуги» — сказано в Корані.

Як бачимо, страх перед Всевишнім, неминуча відповідальність людини після смерті за свої земні справи, вчинки, слова, думки та боязнь фатального кінця є стержнем, ісламської моралі.

Як і інші світові релігії, іслам пропонує етичне вчення, яке є дійсним та актуальним завжди. В Корані мусульманин може знайти відповіді на будь-які запитання, починаючи: від простих побутових життєвих випадків до глобальних проблем людства. В цьому легко переконатись зазирнувши до книги Харуї Ох’яна «Чудо Корану». Зміст книги містить такі розділи:

Зміст Корану

Наукові феномени Корану (Виникнення всесвіту; Напрям руху Сонця; Функції гір; Народження людини; Цінний продукт харчування: риба; Свинина і її шкода для здоров’я людини; Маслини: джерело здоров’я та краси; Операція коронарного шонтування).

Відомості про майбутні події, послані в Корані ( Освоєння космосу; Сучасні засоби пересування; Технології літакобудування; Використання електрики).

Звичайно ісламська мораль відрізняється від інших релігій. По-перше прагнення людини до Бога та отримання його ласки є найвищою метою життя.

«Іслам і є весь обов’язок людини» — говорить його пророк. По-друге ісламська мораль пронизує усі сфери життя: побут, навчання, політику і т. д. Хоча іслам і вимагає дотримуватись такого способу життя, який заснований лише на принципах добра. Так у Харуї Ох’яна читаємо: «Однією із найголовніших благих рис моралі, яку Всевишній Аллах приписує віруючим в Корані є «прощення та милосердя»: будь прощаючим і поблажливим, волій лише дозволене. Утримання від злоби і помсти є найкращим проявом благочестя перед Господом. А воздаянням за зло є зло, подібне йому. Тому, хто пробачить і відновить мир, воістину, призначена нагорода в Аллаха».

Однак при цьому значне місце в Корані відводиться священні війні за віру – джихаду. Це підтверджує агресивний характер релігії. Крім того спільна боротьба з іновірцями об’єднує мусульман та надихає на нові успіхи у поширенні ісламу.

Загалом іслам спонукає віруючих до активної діяльності та активного життя у всіх його проявах. Якщо у християнстві схвалюється відречення людини від земних радощів і її бажання залишитись з Богом на одинці то у ісламі немає чернецтва.

Особлива увага в ісламській релігії належить сім’ї, як джерелу оновлення людей, основі людства. Тому, мабуть, чоловіки мають право одружуватись коли вони того забажають і з якою завгодно жінкою. При цьому жінок може бути стільки, скільки чоловік може утримати та створити їм заможне життя. Многоженство забезпечує велику кількість дітей, які виховуються згідно із чітко регламентованими вимогами ісламу.

В ісламі, як і в християнстві жінці відводиться другорядна роль. Однак, при цьому вона, практично, безправна як у сім’ї так і в суспільстві. Навіть сьогодні знаходимо цьому декілька підтверджень. В ісламських країнах жінкам заборонено з’являтись у громадських місцях із відкритим обличчям чи частиною тіла. Вони не моляться в мечетях разом із чоловіками, майже не беруть участі у громадському житті та політиці.

Отже, повна покірність Богу, техніка релігійної молитви, особливе становище та провідна роль чоловіка роблять релігію ісламу доволі агресивним віровченням та сприяють її поширенню в світі.

Іслам, особливості релігійної моралі: 1 комментарий

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *