Християнська етика суть та значення

ckrisЛюдська мораль змінювалась протягом епох, століть, часів. Християнська етика бере свої витоки з часів заснування Православ’я, а особливо Християнства. До цього були часи іншої моралі та правил існування.

І так вже сталося, що ми намагаємося, щоб при спілкуванні та контакті ми намагаємось, щоб іншим з нами було добре, комфортно, спокійно. Для того щоб контролювати та впорядкувати діяльність та життя людей були створені протягом великої кількості часі в віків певні правила, норми, погляди, уявлення, які регулюють людські відносини та поведінку між людьми – це ми називаємо мораллю.

Вона має свою характерну лише для неї особливість – оцінювати усі наші вчинки як добрі та злі, правильні чи неправильні, морально чи аморально вчинила людина. Мораль стверджує, що людина зобов’язана творити добро навкруги себе: допомогти тим, кому ця допомога необхідна, підтримати оточуючих у важку для них годину тощо. Якщо слідкувати законам моралі, то ти сам стаєш щасливим та все довкола буде наповнене добром, не лише до оточуючих, але й особисто до тебе. А це породжує посмішки, гарний настій, любов, повагу та ще багато іншого.

Наша поведінка, тобто як ми поводимося в соціумі, як взаємодіємо з іншими вивчає ціла наука, яка називається етикою. Саме за допомогою цією науки ми можемо правильно оцінити, що є правильним, добрим, достойним, а що є забороненим, поганим, злим та низьким. Адже етика, інакше кажучи, — наука про мораль.

Суспільна мораль змінювалась та еволюціонувала протягом низки епох, але існують положення, які залишаються актуальними і сьогодні. Деякі з них: поважай старших, допомагай ближньому, стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе та багато іншого. Ці правила були, є і залишаться діючими у суспільстві. Саме вони називаються — нормами християнської моралі. Вони існують у записаному вигляді, у головній книзі людства, ще її називають книга книг – це Біблія, яка була записана зі слів Божих.

Основоположення та принципи християнської моралі передаються нам у вигляді: 10 заповідей, заповітах Ісуса Христа до людей, у проповідях, у посилання від апостолів. Як стверджує Біблія всі ці правила та норми потрібні для того, щоб полегшити земне життя та після смерті потрапити в кращий.

Особливо яскраво вплив церкви на людей, особливо віруючих, був у часи Середньовіччя. Народ того часу бездоказово вірив своїм батькам церкви. Все, що виходило за рамки церкви, віри в Бога тощо вважалося заперечним, протистоянням віри в єдиного Бога, чимось демонічним та прирівнювалося до гріху. В той час християнська етика існувала стовідсотково але вона приймала фанатичний вигляд, оскільки нічого не могло існувати, якщо не пов’язано з церквою.

Тому у добу Відродження вплив віросповідання був менший, ніж на попередньому етапі, але це не означає, що етика християнського віросповідання перестала існувати. Ні, вона існувала, але мала менший вплив на оточуючих. У цей історичний період люди відходять від віри, змінюючи її на мистецтво, науку тощо. Але не можна не згадати картини видатних митців того часу, які були сковані та тісно переплітались з вірою в Бога. Прикладами можуть слугувати картини Рафаеля (також зустрічається Рафаелло Санті): «Благовіщеня», «Воскресіння Христове», «Таємна вечеря» та багато інших. Кожен з цих витворів мистецтва пронизаний добром та любов’ю до Бога.

Перехід від простої віри та мистецтва – основна характеристика доби Нового часу. У цей часовий період розвитку людства характерним було заперечення існування вищих сил. Все перевірялося на практиці, піддавалось критиці, заперечувалось або підтверджувалось в ході певних дослідів, які проводили люди. Розум людей ставав вище, ніж духовний світ.

Раціоналізм, розум, емпіризм, дослідження, експеримент – стали словами вжитку груп осіб, які існували на той момент часу. Саме цій епосі ми зобов’язані виникненню великої кількості знань, які на сьогоднішній день складають інформацій фонд нашого світу. Але не буду категоричної, адже і в ті часи були набожні люди, які вірили бездоказово. Як вказують джерела, деякі винахідники вважали, що саме Бог допоміг їм здійснити їх місію. А деякі вчені, філософи прирівнювали людину до Бога.

Особливо темні часи для віри були в період марксиської та ленінської ідеологій. Саме тоді заперечувались та знищувались церкви та самі віруючі. Християнська етика на той час була замінена ідеологічною етикою та мораллю.

На сьогоднішній день, як показує практика, велика кількість населення земного шару є віруючими. В багатьох випадках людина звертається до Бога за порадою, допомогою тощо. Особисто я знаю людей, які в важкі часи звернулися до Бога у важку годину, а сьогодні присвячують йому не день на рік, навіть не годину в день. Звісно також все залежить від виховання та те які зерна знання були посіяні в дитинстві.

Людина щодня спілкується з великою кількістю інших людей, контактує з людьми схожими за інтересами, діяльністю тощо та повністю полярними та протилежними.

Отже, виходячи із вище сказаного можна зробити висновок, що християнська етика – це вчення про християнські норми та правила життя людини. Вона має свою історію, а за свою мету вона має викорінення гріхів та злих помислів людини, очищення совісті за умови дотримання всіх християнських приписів, які записані в Біблії.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *