Етика та філософія вивчали таке питання як походження моралі. Найбільше виділяють такі підходи виникнення моралі: релігійний (який стверджує, що мораль пішла від Бога), натуралістичний (який стверджує, що мораль пішла від законів природи), еволюційний (стверджує, що мораль походить від взаєморозвитку людини та законів природи) та соціальний підхід (який стверджує, що мораль потрібна для того, щоб контролювати суспільство).
Перший підхід – релігійний. Він стверджує, що мораль, моральні ідеали та моральні принципи походять від Абсолюту, а Бог – це та інстанція, яка надає моралі абсолютний характер. Також цей підхід пояснюється ще тим, що люди самостійно не контролюють свої бажання і тому вони звертаються до Бога, і саме ця віра в Бога допомагає людині слідувати моральним принципам. Також стверджується, що людина створена за образом Бога, а це означає, що і в людині є абсолютне начало, а значить і здатність слідувати моральним нормам.
Спочатку моральні норми виражалися в заповідях, вони формулюються по-різному в різних конфесіях, але суть в них одна і та сама. Це такі заповіді: не кради, віруй в одного Бога, шануй мати та отця свого, не чини перелюбу, не вбивай, не бреши та інші. Я роблю висновок, що цей підхід стверджує, що без віри в Бога людина не може слідувати моральним нормам. Я не згодна з цим підходом, тому що зараз на сучасному етапі розвитку суспільства є дуже багато людей атеїстів але є дуже моральними людьми.
Наступний підхід – натуралістичний. В цьому підході джерелом моралі є природа світу або природа людини. Але вони взаємопов’язані, тому що виділити моральні норми без людського розуму неможливо, тому що в людині є як добро, так і зло. Розум пояснює, що саме підштовхує людину або на добро, або на зло. Наприклад, Томас Гоббс стверджував, що в людині є лише зло і всі суспільні норми і закони створені для того, щоб контролювати це зло. Я частково згодна з цим підходом, тому що людина керується розумом і своїми знаннями про норми і закони суспільства, коли робить вибір між добром і злом.
Після того як Чарльз Дарвін розробив еволюційну теорію розвитку людини і природи в їх взаємозв’язку, з’явився еволюційний підхід походження моралі. Становлення людини, якій властиві моральні властивості відбувається шляхом природного відбору. Потім така людина передає свої знання і уміння наступному поколінню.
Походження моралі Дарвін пояснював як людський інстинкт комунікабельності. Цей інстинкт приносить людині задоволення від перебування в суспільстві індивідів і від почуття до них емпатії та симпатії. Емпатія – це почуття співпереживання, коли людина намагається відчути теж саме, що і інша людина при якійсь конкретній ситуації.
Також в людини виникає багато інших почуттів, таких як почуття сорому (почуття, яке виникає, коли людина розуміє, що вчинила неправильно), совість (це внутрішня боротьба людини між особистим і суспільним інстинктами, де частіше перемагає суспільний), альтруїзм (поведінка людини, яка направлена на благополуччя інших людей). Всі ці почуття виникають внаслідок спілкування людей між собою, а саме в спілкуванні і формується мораль. Але спілкування це не єдине джерело моралі.
Соціальний підхід стверджує, що джерело моралі – це відносини між людьми в суспільстві. Мораль регулює людські відносини і поведінку людей в процесі життєдіяльності. Зігмунд Фрейд стверджував, що якби люди в своєму житті не подавляли свої інстинкти, то не було б культури, просто в суспільстві був би повний хаос. Саме тому мораль дуже потрібна для того, щоб люди контролювали свої дії, свою поведінку в суспільстві.
Кожний цей підхід в чомусь правий, але не можна стверджувати, що мораль йде лише від Бога або від законів природи, або від потреби в спілкуванні, або від людських відносин. На мою думку, мораль створюється з усіх сфер людського життя. Тому що в кожній сфері є свої моральні норми, є моральні норми в професійній сфері, в сімейній сфері, в навчальній сфері та інших. Звісно ж ці моральні норми переплітаються та зводяться в конкретні моральні принципи, які діють на все суспільство. Завдяки цим нормам кожна людина завжди свідомо робить вибір між добром і злом. Дехто живе за правилами суспільства, дехто їх порушує та потім несе за це кару.
Ці підходи історично обумовлені, тобто в кожний історичний період були свої моральні норми, які з часом розвивалися в нові і тоді створювався новий підхід до походження моралі. Мораль залежить від часу і від розвитку суспільства. Людство розвивається і мораль як і все в світі не стоїть на місці, а теж розвивається. Саме тому я хочу сказати, що мораль річ нестійка. З кожним новим історичним етапом вона буде змінюватися та удосконалюватися. На даному етапі існує дуже багато і моральних, і аморальних людей. Кожна людина робить свій вибір і живе саме за тими правилами, які диктує їй її вибір.
Ми повинні зробити все, щоб нове покоління робило вибір в сторону добра. Ми повинні закладати в них ці основи моральності ще з самого малку і тоді можливо, звісно через дуже великий проміжок часу, наше суспільство стане краще. Ми повинні в дітях виховувати такі якості як доброта, емпатійність, комунікабельність, любов, відстоювання всього доброго, альтруїзм та інші. Ми повинні намагатися йти до морального ідеалу людини. Але все це залежить не лише від педагогів, також це залежить від батьків та взагалі суспільства, якщо люди захочуть стати краще, то і суспільство стане краще і буде розвиватися. Адже моральність це , на мою думку, найголовніше в людині, вона регулює поведінку людини, а тому і регулює взагалі все суспільство.
