На сьогодні існує безліч професій . Ці професії претендують на формування власних моральних кодексів . Бо кожна людська діяльність не повинна відходити від моралі .
Насамперед слід визначити, що таке професійна етика. Етичний словник визначає професійну етику як вчення про професійну мораль» . Іншими словами це «кодекс моралі», правила, якими керуються представники певних професій .
Як і в кожній професії, у психолога і психіатра є свої моральні принципи, яких вони зобов’язані дотримуватися .
Ще в 1949 році Всесвітня медична асоціація прийняла Міжнародний кодекс медичної етики, в якому необхідність затвердження високих стандартів професійної діяльності , незалежності лікаря в прийняті своїх професійних рішень, повага прав пацієнтів, використання всіх наукових та інших ресурсів при наданні допомоги були пріоритетними . Першим документом в світовому психіатричному співтоваристві в області морально-етичних відношень працівників психіатричних установ був «Морально-етичний кодекс працівника психіатричної служби» . Цей кодекс був розроблений в 1991 році .
Для психіатра в його професійній діяльності важливими цінностями є здоров’я, щастя, благо пацієнтів . Професійний обов’язок психіатра бути готовим надати допомогу пацієнтам . Це є його професійним обов’язком . Але ця допомога повинна бути якісною . Також психіатр має поважати волю пацієнта, його гідність . Під час своєї діяльності психіатр має прагнути встановлення «терапевтичної співпраці» .
Стосунки між психіатром і пацієнтом мають будуватися на правді, довірі, згоді . Дії психіатра не мають відштовхувати пацієнта . Людина має вільно себе почувати під час роботи з психіатром , не повинно бути певних бар’єрів для спілкування . Також щоб не було цих бар’єрів, важливим є те, що психіатр не має засуджувати свого пацієнта. Дії пацієнта не мають викликати осуд у лікаря. Це один із найважливіших компонентів професійної етики психіатра .
Важливим в роботі психіатра є поняття «лікарська таємниця» . Для лікаря не етично розголошувати інформацію, яка була отримана під час обстеження і лікування людини . Все,що було сказано в кабінеті, має залишитися саме в цьому кабінеті . Вважається аморальним використання свого положення лікаря . Психіатр не повинен укладати майнові угоди з пацієнтом . Інтимні стосунки між лікарем і пацієнтом недопустимі та огидні .
Так склалося, що кожний злочин має своє покарання . На сьогодні передбачена відповідальність за порушення етичних норм. Відповідальність несуть працівники психіатричної служби та керівник закладу, в якому він працює.
Тепер розглянемо професійну етику психолога . Етика психолога дуже схожа на етику психіатра . І це дійсно так, бо саме ці спеціалісти працюють з душею людини .
Ми живемо в нестабільному світі, тому люди постійно потребують якісної психологічної допомоги . Та інколи неправильні дії психолога можуть тільки нашкодити людині, скомпрометувати її. Це відбувається в тих випадках, коли психолог порушує професійний кодекс, діє всупереч моралі . Важливими для психолога будуть не тільки його професійні знання та володіння методиками, а й здатність будувати свою діяльність за правилами етичних норм .
До етичного кодексу психолога належить принцип конфіденційності. Психолог, як і психіатр, не має допустити розголошення приватної інформації , яка була отримана в процесі роботи. Він також не може написати про вас в своїх наукових роботах не порадившись з вами перед цим. І в таких випадках сам пацієнт визначає об’єм інформації, який він хоче оприлюднити.
Психолог має бути компетентним. Він має надавати якісну психологічну допомогу. Також психолог має підвищувати свій професійний рівень, здобувати нові знання та поглиблювати вже здобуті знання .
Психолог не має виходити за межі власної компетентності, його особисті проблеми не мають турбувати людину,яка до нього звернулася за професійною допомогою. Під час сеансу психолог має думати про особисту трагедію свого пацієнта, а не про те, що він вдома забув вимкнути праску. Психолог несе відповідальність перед суспільством . Він відповідає за свої висловлювання та дії . Інформація має бути достовірною і перевіреною . Вона не має зашкодити людині .
Метою діяльності психолога є досягнення клієнтом благополуччя. Вся робота має бути побудована на інтересах клієнта . Основне правило для психолога «не зашкодити». Психолог не має засуджувати людину за його вчинки . Це правило є і в етиці психіатра . Якщо існують внутрішні розбіжності, то необхідно порадити пацієнту іншого спеціаліста .
Психолог має розповісти клієнту про мету і результат обстеження . Це обстеження має викликати у людині позитивні емоції,та в жодному разі не лякати його . Тому психолог має про все розповісти зрозумілою для клієнта мовою та відповісти на всі його запитання. Обстеження має бути добровільним .
В етичний кодекс психолога також входить принцип грошової винагороди . За цим принципом психолог проводить психологічні заходи тільки за грошову винагороду . На ранніх етапах роботи ця сума має уточнюватися . При цьому психолог не має брати більше ніж йому належить . Психологу протипоказано приймати різні цікаві подаруночки від клієнтів, це є вже зайвим.
Психолог має співпрацювати з іншими психологами . Кожний психолог має з повагою ставитися до інших спеціалістів . Психолог може чомусь навчитися у своїй колег, поділитися власним досвідом. Психолог не може давати публічну оцінку діям свого колеги при пацієнтах . Питання некомпетентності іншого психолога має розглядатися в колі спеціалістів .
Не всі психологи і психіатри можуть притримуватися професійної етики . Та навряд чи відомий і шанований спеціаліст стане псувати собі репутацію . Хоча існують виключення із правил, але тільки в тих випадках, що передбачені законом.
Спеціаліст не може переховувати злочинця . Він має повідомляти інформацію внутрішнім органам про загрозу життю людини.
На прикладі психолога та психіатра ми розглянули як дотримання морального кодексу важливо в професійній діяльності . Дотримання його є запорукою успішності психологічного впливу . Так само і в будь-якій іншій сфері дотримання правил моралі є запорукою успіху .
