Емоції та почуття: значення для поведінки людини

emotionДля розвитку особистості необхідне самоствердження свого » Я «, це дуже важливий етап в еволюції індивіда. Проте егоїзм однієї людини майже завжди входить у конфлікт з егоїзмом оточуючих. Для захисту меж особистої свободи кожного, придумана мораль.

Мораль це загальноприйняті уявлення про добро та зло, про правильне та неправильне. Аморально зазіхати на чужу приватну власність, аморально заподіювати шкоду чужому фізичному здоров’ю, аморально доставляти іншим людям душевні страждання і т. п. Зв’язок між емоційною сферою людини та моральною поведінкою має дуже тісний зв’язок.

Всі емоції та почуття також характеризуються полярністю, тобто несуть в собі позитивний чи негативний відтінок і як правило відбивають ставлення об’єкта до дійсності(любов-ненависть, радість-сумування, задоволення чи незадоволення та ін.)

Всі почуття організовані певним чином та мають свою структуру, свою ієрархію. Нижчі відповідають за задоволення біологічних потреб людини, а вищі за її особистісну спрямованість. Емоційні переживання та стани виникають як відповідні реакції взаємодії людини зі світом. Моральність почуттів зав’язана на прийнятному в даному суспільстві понятті добра чи зла і закладається з раннього дитинства. Це свого роду механізм саморегуляції, як «закон, який існує всередині нас», і відповідає за поведінку особистості.

Серед основних моральних принципів знаходиться такі поняття як альтруїзм, гуманізм, милосердя, чесність, справедливість.

Першим відомим джерелом про моральні принципи були Мойсеєві десять заповідей виражених у формі заборон(не убий, не кради, не свідчи неправдиво і т.д.). Оскільки на протязі всієї історії людства різні релігії не тільки пропонували ідеальні моделі життя, але й встановлювали правила яких слід дотримуватись, мораль часто змішують з релігійними правилами.

Важливим і надзвичайно актуальним є також зв’язок моралі та політики. Між груповою та індивідуальною мораллю існує тісний взаємозв’язок. А виживання всієї групи в цілому залежить як група слідуватиме нормам моралі та чи зможе адаптувати моральні норми що до нових випробувань.

В націоналістичних рухах є тенденція вважати, що нація не може вижити або процвітати без прихильності єдиної, загальної моралі, незалежно від того, що ця мораль з себе представляє. Політична мораль пов’язана також з дією національних урядів на міжнародній арені і з тією підтримкою, яку вони відчувають від свого власного населення.

Розвиток моралі надзвичайно тісно пов’язаний з еволюцією соціальних взаємовідносин різних народів.

Деякі соціобіологи стверджують, що мораль є продукт еволюційних сил, які діють як на груповому, так і на індивідуальному рівні через груповий відбір. Лінії поведінки, в такому випадку, забезпечують можливе виживання, іншими словами підвищують успіх в еволюції. У відповідність з цими лініями поведінки люди розвинули «про-соціальну» складову своїх емоцій.

Та можливо, що люди розвивали саме мораль і альтруїстичні інстинкти. При такому розумінні мораль являє собою систему самозбереження та ідеологічно встановлених ліній поведінки, що заохочує людську співпрацю. Всі соціальні тварини, від мурашок до слонів, змінюють свої лінії поведінки в бік стримування егоїзму для підвищення пристосованості до вимог еволюції.

Людська мораль, хоча і більш складна і витончена порівняно з іншими тваринами, все ж є цілком природним явищем, характерним розвитком для приборкання надмірного індивідуалізму, здатного зруйнувати єдність у групі, знизивши тим самим шанси на успіх. З цієї точки зору моральні кодекси були засновані на емоційних інстинктах і інтуїції, сформованих селекційним відбором в минулому, і відбивають досвід виживання і репродукції (сукупна пристосованість). Як приклад, батьківська любов — результат еволюції, оскільки вона підвищує шанси потомства на виживання.

Одним із самих визначних із точки зору практично всіх моральних кодексів є «Золоте Правило моралі», що звучить приблизно так «стався до інших так як би ти хотів, щоб ставились до тебе» . Відома також інша форма правила «не роби людям того, чого не хочеш собі». Основним людським почуттям, яке є визначальним для цього правила і завдяки якому воно реалізується. є наша здатність до емпатії.

Саме завдяки емпатії ми можемо накладати свою свідомість на свідомість інших людей та створювати концепції взаємодії в соціумі, які були б прийнятні для всіх. Ці концепції визначають прийнятні почуття (головні емоційно-смислові блоки).

Ієрархія почуттів в свою чергу визначає мотиваційну сферу особистості. Від ситуативних емоцій, що переважно пов’язані з біологічно обумовленими потребами, вони відрізняються, тим що транслюють соціально значимі явища в емоційну сферу індивіда. Причому, моральні принципи відіграють головну роль у регуляції діяльності людини, їм підпорядкована і діяльність розуму і стихійна емоційна діяльність.

Піддавшись на бурхливу емоцію, пізніше, людина все зваживши може пожалкувати про свої дії. Тому в суспільстві цінують морально стійких людей, здатних витримувати вплив різних сперечливих ситуацій. Моральність також не можна нав’язати, вона існує всередині нас, а не зовні. Примусом неможливо заставити людину бути моральною, тому ніколи не будуть мати успіху у формуванні особистості різні тоталітарні устрої будь-якої конфігурації чи-то державної, чи корпоративної чи навіть сімейної.

Моральна поведінка породжується і підтримується великою гамою позитивних моральних установок, і не зможе бути заснована лише на якійсь системі зовнішніх заборон. Людина повинна отримувати задоволення від моральних вчинків, саме тоді вони нестимуть їй енергію для життя і розвитку. Тому так важливо коли з раннього дитинства дитина оточена любов’ю та турботою батьків. Коли має навколо себе багато позитивних прикладів людей високого морального духу з яких можна брати приклад і розвиватись в сприятливому, позитивно налаштованому середовищі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *