За визначення глобальної енциклопедії вікіпедії що «Суспільство — це організована сукупність людей, об’єднаних характерними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку.» Тому формування людських стосунків зазнавало великих змін під впливом історичних події, вчинків, різних поглядів, а також наукових винаходів та досліджень за весь період життя людини на землі.
Сама наука етика побудована на моралі на цінностях людини. ЇЇ предмет це те найголовніше на чому базується наука – суспільство, на конкретному історичному етапі, закріплюється в ідеалах, образах, в правилах, законах, звичаях, життєдіяльностях, культурах, віруваннях та взірцях поведінки.
Цей досвід зідраний за два тисячоліття допомагає зрозуміти людську сутність її свідомість, осмислити найголовніше питання для чого їй дано життя. Багато наук було створено щоб зрозуміти такий складний організм як людина — психологія вивчає людські взаємовідносини як зі світом так і між собою; анатомія вивчає людину з середини; соціологія поведінку людей загалом, історія процеси та зміни людської життєдіяльності; культурологія її звичаї та культуру, етика протягом всіх сторіч спостерігаючи за людиною, вивчаючи її, намагається знайти ті цінності ті моральні норми, якими людина має керуватися протягом усього життя.
Актуальність цієї теми є у тому що підчас спрощення людської дійсності за допомогою нових наукових розробок, ми забули про гідність, честь, моральність а найголовніше перекрутили свідомість. Зараз має значення це вигода або прибуток, тому питання моралі не завжди доречним. Переважає егоїзм, пошуки власної користі та чханням на інтереси інших людей, заполонили це інтелектуальне суспільство що рухає моральну свідомість до прірви мізерності, аморальності, меркантильності, жадібності та егоїстичності.
Починаючи з давніх часів моральні цінності постійно змінювались, що змінювало саме суспільство, і коли одна дія переставала бути чимось непристойною, її змінювала інша. Тобто суспільство ніколи не буде повністю задоволено поведінкою людей.
Кожна епоха мала свої моральні норми, правила, неписані закони, що дотримуватись. Якщо використовувати історичну класифікацію епох то було шість : епоха стародавнього Сходу та стародавньої Греції, потім епоха Античності, епоха Середньовіччя, епоха Відродження, епоха Нового часу що включає як окремі ланки 19-20 століття та 21 століття. Якщо класифікувати з економічної точки зору то їх усього три до індустріальне, індустріальне та пост індустріальне. Так само мох і класифікувати і розвиток суспільства.
Починаючи з самого початку люди опинилися під впливом природних явищ і щоб якось захиститися, в її побуті почали з’являтися такі інструменти як звичаї та традиції. Так закладалася у свідомість людини дотримуватись їх. У подальшому їх розвиток, поклав формування законів, норм права, з’являються збірки моральних норм, регулюються правила добропорядності, сенсу життя людини, розмежовуються поняття між добром та злом. Все направлене на гармонізацію суспільства, зняття соціальної напруги.
Відрегулювавши стосунки в суспільстві, людина заглибилась у себе почала займатися філософією. Шукати проблеми людської душі, вчення про її пристрасті, та аналіз шляхів досягнення шляхетного життя. В центрі суспільного розвитку перебувало поняття досконалості особистості та її чеснот. Саме тут заклався основний пласт моралі та цінносте, що і досі супроводжує нас у житті. Були пояснені основні етичні категорії: добра та зла, обов’язку та совісті, сенс та мета життя, честь та гідність та інше.
Трохи пізніше це підтвердила релігія що закріпила у церковні канони та заповіді цінності людського життя . А також заклала ідею любові як прояву милосердя; здатність до співчуття, готовність допомогти стражденним, пробачити образи за зло. Поставило мораль над усіма формами духовної культури надавши їй божественного характеру, закликавши людину до визнання своєї недосконалості перед Богом. Але пошук своєї ролі у світі, про свою сутність і призначення є основним значення для людини.
Розвиток здібностей, свого інтелекту, та вдосконалення знань призвело, до того, що людина на певному моменті розвитку, поставила себе вище ніж сили природи. Скориставшись допомогою своїх розробок, почала втручатися у процеси землі, егоїстично підкорюючи та підлаштовуючи все для себе.
Полегшуючи собі життя, за допомогою технічних та електричних засобів, людина свідомо спрощує не тільки свою життєдіяльність, роботу, навчання, а і свої стосунки, свій моральний вибір. Ми перейшли на спілкування с роботами (або гаджети), хоча живемо майже поруч, ми граємо у віртуальні ігри, хоча на живі ігри нам не вистачає часу, ми дивимося різні фільми та серіали і бажаємо щоб ця вигадка стала реальністю, хоча не помічаємо що діється біля нас, а найважливіше ми спростили кохання, порівнявши його з сексуальним потягом.
Тому зрівнявши розвиток моральних цінностей з економічної точки зору розвитку зробити висновок: Доіндустальне суспільство спостерігається притримання норм права та моралі, більш цінне відношення до таких якостей та моральних принципів: честь, совість, гідність, моральний обов’язок , справедливість, щирість, любов, дружбу, шлюб. Індустріальне суспільство під впливом жаги до золота, почали придушувати ці моральні якості, що вилилось у 21 столітті до таких в умов: де все продається і все купляється, такі поняття як продажність чи зрада вже не мають того значення.
Людство збідніло, навіть якщо не дивитись на матеріальні блага деяких людей. Світ засіює меркантильність, жадібність та дріб’язливість. Та впровадження пост індустріального суспільства центральною ознакою «постіндустріального суспільства», за Беллом, з глобальної бібліотеки Віккіпедія це « є панування науки, наукових знань. Белл відриває науку від економіки, проголошує її автономність, розглядає її розвиток як передумову нової організації і структури суспільства. Основними елементами цієї структури стануть університети, наукові інститути, науково-дослідні організації. Оскільки «велика наука» перебуває поза ідеологією, то Белл намагається протиставити її «великому бізнесу».
Зміна соціальної структури суспільства змінює і характер суперечностей. Белл писав: «Якщо для індустріального суспільства є характерною боротьба між капіталістом і робітником на підприємстві, то в постіндустріальному суспільстві конфлікт проявляється у зіткненні між фахівцем і простолюдином в організаціях і в суспільстві»».
Тому етика у сучасному світі повинна нагати та обґрунтувати моральні цінності, сформувати моральну культуру суспільства та підняти новий щабель розвитку міжособистісних стосунків світу.
