Щороку на Філіпінах у сезон дощів відбувається трагедія. Такою став супертайфун «Йоланда», який пройшов через весь центр Філіппін. Він став 24-ю найпотужнішою бурею на Філіппінах у 2013 році. Кількість жертв тайфуну складає 3.5 тисяч осіб,але данні міняються, і незабаром кількість жертв може стати більше ніж 4 тисячі. На сьогодні постраждало 13 мільйонів людей,число переміщених людей становило 2 мільйони, розміщених у 1100 евакуаційних центрах районного бідства.

Супертайфун «Йоландо» зруйнував щонайменше 287 тисяч будов, з них 160 було знищено. Біля 1.7 мільйону людей змушені жити під небом після руйнівного тайфуну, тому що табори для постраждалих вже всі переповнені. Табори змогли вмістити лише 20% постраждалих, іншим 80% було відмовлено через те, що місць вже просто не вистачає. Частина людей змушена будувати собі домівки власноруч з тих уламків та сміття, що залишило стихійне лихо після себе. До поки транспорт не ходить у Філіппінах, не вдається надати належну допомогу до більшості постраждалих районів , яка була надіслана за кордону. Зовсім зниклими вважаються 1,3 тисячі осіб. Вважають що кількість жертв може зрости у тричі більше. Тільки декілька туристів із Росії виявили бажання покинути зруйновані Філіппіни від руйнівного лиха на літаках МНС.

Раніше декілька літаків із Росії презимлились у Філіппінах і зробили моральний вчинок, надавши гуманітарну допомогу, яка важила більше ніж 57 тонн. Тільки но як наданий вантаж буде розвантажено, росіяни відлітатимуть. Летітимуть постраждалі з яких п’ятеро це діти. Інщі постраждалі росіяни залишись у Філіппінах . Дуже етично та морально зі сторони Лондона вже надати грошову допомогу у розмірі 20 мільйонів фунтів, а потім надати ще 30 мільйонів. Дуже правильно що Британія направить до Філіппін найбільший свій авіаносець для рятувальних операцій та відновлювальних робіт. Влада задіює також потужний літак для того, щоб переконатися в тому, що рятувальники допомагають самим постраждалим регіонам, які потребують найбільшої допомоги.

Я вважаю, що дуже не правильно не відміняти рейси росіянам через те, що на курортах нічого навіть не зруйновано і тиха обстановка. Навіть якщо туристам нічого не загрожуює у тих місцях куди вони летітимуть, ніхто ж насправді не може гарантувати повну безпеку. Але, туристи все ж таки які полетіли та перебувають на Філіппінах, повідомляють, що ніякої загрози для них немає. На мою думку, добре те, що попит на те щоб летіти до Філіппін набагато знизився. Правильно, що все ж таки сім’ї з маленькими дітьми відмовились летіти до Філіппін.

Морально те, що в таких обставинах російські туристи мають право на те, щоб розірвати договір до початку подорожі і отримати свої грощі рівні загальній ціні, а після початку вже віддвється частина пропорційна вартості не наданих послуг. Гуманно те, що якщо туроператори будуть нехтувати ці обов’язки , то ці справи тоді будуть доглядатися у судах. Дуже етично те, що у соц. Мережі Facebook зробили переказ грошей на рахунок Благодійності. Етично те, що Південна Корея також допомагає Філіппінам і надає їм свою допомогу у розмірі немалих коштів,а також надсилає декілька літаків з гуманітарною допомогою. Морально, те що Південна Корея виділить ще два військові літаки, які доставлять у райони стихійного лиха команди з лікарями, рятувальниками, із співробітниками південно корейського МНС та представників Корейського міжнародного агентства співробітництва. Гуманно, що також Сполучені Штати Америки готують військових для допомоги після тайфуну «Йоланда», які евакуюють постраждалих жителів, що до Філіппін надісланий авіаносець «Джордж Вашингтон»,а також супровід,вертольоти,літаки і декілька конвертопланів.

Етично, що вони допоможуть евокоювати постраждалих та забезпечать їх гуманітарією. Добре те,що серед жертв немае українців, їх це лихо не заділо. Єлизавета 2 також висловила свої співчуття загиблим сім’ям після стихійного лиха «Йоланда». Жахливо те, що ув’язнені які відбували своє покарання у в’язниці у Таклобані у центрі Філіппін, втелки звідти після того, як дощі після тайфуну зруйнували стіни в’язниці, але коли співробітники правопорядку зробили декілька пострілів, деякі ув’язнені відмовилися втікати. Жахливо те,що під час тайфуну почали грабувати. Пограбували державний склад із запасами рису. У результаті чого відбулась тиснява де на людей звалилася стіна під якою загинуло декілька чоловік. Пограбували велику кількість мішків з рисом. Військові не змогли завадити тому,щоб склад не розграбували. Японці до цих пір не можуть знайти своїх громадянин, що постраждали під час цього стихійного лиха на Філіппінах.

Я вважаю, що світове суспільство має високий ступінь моральності, адже великі держави не залишили у великій стихійній біді постраждалих від тайфуну «Йоланда». Підтримавши не лише матеріальними благами, а й людськими ресурсами та моральною підтримкою лідерів передових держав. Високий професіоналізм та досвід не лише тихоокеанських країн допомогли у боротьбі із стихійним лихом але і інших країн також. Ми спостерігаємо,як далекі європейські країни турбуються та докладають великих зусиль для допомоги мешканцям островів – це і є найвищою мірою та показником високої моральної свідомості нашого суспільства. Підсумовуючи великі людські втрати світові держави з усіма силами надавали допомогу постраждалим як з медичної, гуманітарної та матеріальної сторони.

Крізь призму часу випливає, що людською нормою стало брати за правило поведінки допомагати один одному у біді не зважаючи на політичні, національні, релігійні переконання. Для суспільств є великою цінністю співпрацювати між собою для досягнення конкретної мети, так і для різних країн є важливим досягати спільного консенсусу для подолання таких великих потрясінь,як стихійні лиха, техногенні катастрофи, яких за останній період часу було чимало. Хоча час і плине з прогресивними напрямками в усіх сферах науки для людства, головним здобутком стало взаємодопомога у швидких,тяжких катастрофах. За короткий проміжок часу відтоді як тайфун охопив тихоокеанські країни відгукнулися багато країн на допомогу. Швидкість прийняття рішень від політичних рішень чиновників та лідерів держав залежали життя постраждалих після стихійного лиха. Рішення були миттєво прийнятті і від них вдалося врятувати багато людей, тому що могло б бути набагато гірше, якби країни вагалися у прийнятті рішень.

На мою думку, головним скарбом є єдність країн і моральна свідомість їх громадян. Таким чином буде легше долати негоди природи та інші стихійні лиха та непереборну силу.