Моральні програми провідних релігій світу

moral-religДослідження моральних програм провідних релігій світу представляє собою одне з найбільш актуальних питань циклу наук, пов’язаних з етикою. Справді, релігія перш за все пропонує своїм послідовником і віру, і певний моральний кодекс поведінки та світосприймання.

Відразу ж слід зазначити, що будь-яка релігія спрямована на формування вищого морального стану, аніж був у людини в до релігійний період. Це може бути пов’язано з тим, що до формування релігії людство і його окремі представники знаходилися у стані міфологічного світогляду, де між добром і злом, моральним і неморальним, естетичним і неестетичним були доволі умовні.

Отже, розглянемо дві провідні релігії та їх моральні настанови й дороговкази:

Християнство

Як відомо, християнство представляє собою авраамічну світову релігію, яка заснована на вчені Ісуса Христа, зокрема його моральних дороговказах. В основі моральної програми християнства знаходиться поняття про Бога як про абсолютну і досконалу Надістоту. При цьому Бог володіє не лише абсолютною владою, але й необмеженою силою любові і всепрощення. У цьому власне і полягає основа християнської моралі – Бог може прощати людину, їй слід тільки прийняти Бога і його Сина – Ісуса Христа – у своє серце. Таким чином, Бог є любов і всепрощення.

Крім того, важливим засадничим елементом християнської моралі є вчення про абсолютну цінність людського життя і людської особистості як Божої подоби. Усі люди безумовно рівні перед Богом, а він любить усіх людей. При цьому християнство спроможне запропонувати усім людям засоби для єднання з Богом – це релігійні таїнства та Божа благодать.

В християнстві має місце і вчення про цілковите панування духовного початку над матерією. Звичайно, що через матеріальне тіло людина намагається реалізувати своє покликання, проте найважливіше у людини – це душа і вона має жити по Божим заповідям. З іншого боку, християнство прагне до досягнення гармонії тіла й духа.

Звичайно, що крім перерахованих рис, християнській моралі й етиці притаманне вчення про непогрішність церкви у питаннях догмату (в силу діючого у християнстві Духа Святого). Як відомо, у християнстві є три основних відгалуження – православ’я, католицизм, протестантизм і моральні настанови у кожній з них досить істотно відрізняються, хоча і не принциповим чином. Найбільшою мірою повсякденні моральні норми поведінки віруючого пророблені у православному християнстві. Як стверджував відомий російський православний філософ Микола Бердяєв, «Християнин мусить звільнитися від усього, крім Христа» [3, с. 47].

Іслам

Іслам представляє собою другу за масштабом після християнства монотеїстичну світову релігію. Попри це, за зведення власних моральних настанов іслам істотно відрізняється від християнства своїм консерватизмом, намаганням підпорядкувати собі всі сфери життя віруючої людини. Власне сам термін «іслам» дослівно перекладається з арабської як «покірність».

Отже, епіцентром моральної програми Ісламу є Аллах — Бог, Творець та Наглядач за всім сущим. Все у світобудові відбувається лише по волі Аллаха. Як вже відзначалося, іслам, порівняно з християнством, характеризується жорстким особистісним морально-етичним кодексом. Кожний мусульманин зобов’язаний постійно очищатися й удосконалюватися духовно, морально й фізично, прагнучи стати бездоганним. Абсолютно виключаються із вжитку тютюн, алкоголь і будь-які наркотики, а також заборонені азартні ігри. Крім того, мусульмани повинні утримуватися від учинків, здатних розбестити й знищити особистість.

У сучасному світі співвідношення моралі та ісламу лишає більше питань, аніж відповідей. Ісламський фундаменталізм, жорстокість ісламських радикалів, їх причетність до злочинів проти людства, людиноненависницька філософія окремих «чистих мусульманських держав» – усе це, на жаль, обличчя сучасного мусульманства.

Таким чином, слід відзначити, що провідні релігії світу мають багато спільних рис у власних моральних програмах, при чому найважливішими серед цих спільних рис є:

чітке розмежування добра і зла, що виступають у вигляді Бога та його антипода відповідно (на відміну від міфологічних моральних програм, які були максимально наближеними до природи, котра, як відомо, не має чіткої грані між добром і злом);
пропонування послідовникам чіткого кодексу поведінки, якого вони мають дотримуватися, або залишитися у складі пастви;
наявність досить розгалуженої системи санкцій (різних за силою дії: від найпотужніших в ісламі до відносно м’яких у буддизмі);
виникнення і розвиток системи культів, представники яких (релігійні герої, сподвижники, мученики) зарекомендували себе зразковою моральною поведінкою і через це рахуються у даній конкретній релігії як еталон моралі й моральності.

Література

1. Брильов Д. В. Іслам: історія, віровчення та культова практика / Д. В. Брильов. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – 140 с.
2. Тимчик О. А. Економіка та релігія: теорія і практика взаємовпливу : [монографія] / О. Тимчик. – К. : КНТ, 2014. – 409 с.
3. Толерантність міжконфесійних відносин як умова стабільного розвитку України : зб. наук. пр. / [за заг. ред. А. М. Колодного]. – Запоріжжя : ЗДІА, 2014. – 169 с.
4. Фрилінг Р. Християнство та іслам. Духовні боріння людства на шляху до самопізнання / Рудольф Фрилінг ; [пер. з нім. Роман Якимець]. – Л. : Свічадо, 2011. – 135 с.
5. Чигиринська О. О. Християнство / О. Чигиринська, О. Дорошенко. – К. : Техніка, 2013. – 156 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>