Моральні перспективи майбутнього в Україні

Revol-UaЩо таке моральні принципи, чи буде використовуватися це поняття в майбутньому, чи про мораль ніхто і згадувати не буде, а може і навпаки, цим тільки і будуть керуватися в суспільстві. На мою думку дані питання ставила перед собою кожна людина, але не кожна знаходила для себе відповідь, адже над ними можна розмірковувати нескінченно.

Для того щоб, почати роздуми про моральні перспективи майбутнього потрібно для початку розібратися що ж таке та мораль, про яку ми чуємо кожного дня та моральність, в чому їх суть та яка між ними різниця.

Отже, мораль – це сукупність правил, принципів, норм, за допомогою яких здійснюється регуляція стосунків у суспільстві між індивідами. Вона може мати різні види, тобто бути сімейною, суспільною чи релігійною, може навіть відноситися до певної країни, культури чи історичного періоду. Людина сама обирає чи дотримуватися їй моральних норм чи ні, тобто це не має бути примусом, а свідомим вибором кожного.

Моральність – це є відображенням моралі, при чому свідомим. Тут втілюються норми правила та принципи поведінки кожної людини. Для того щоб вдосконалювати її відповідно треба саморозвиватися, тобто вдосконалювати свою особистість. І тут можна зрозуміти, що ці два визначення дуже пов’язані один з одним та нерозривні. Їх в наш час можна почути всюди, і у політиці, і в екології, і в юриспруденції, і в психології, і у філософії, також в медицині, педагогіці, соціології, філології, цей ланцюжок можна продовжувати до нескінченості, адже куди не глянь – всюди мораль та моральність, різні етичні норми, моральні принципи, незважаючи на те, що більшість і не знає, що саме значать ці слова. Тому ця проблема є актуальною, цікавими є моральні принципи сьогодення, а ще цікавішими, майбутнього, а точніше їх наявність та ступінь використання.

Що таке мораль та моральність, можна сказати, що розібралися. Відповідно треба визначити що ж таке моральні норми і в чому їх суть. Тому що від цього ми і будемо відштовхуватися. Отже, моральні норми це – це ті вимоги, за допомогою яких визначаються обов’язки особистості стовно оточуючого її світу, тобто це якійсь певні зразки, які орієнтують всі дії людини, тобто її поведінку в суспільстві, а також дають можливість оцінювати її та найголовніше – контролювати, а сукупність цих моральних норм утворює всім нам відомий моральний кодекс. На перший погляд все зрозуміло…

Як було сказано вище – мораль може мати різні види, в тому числі і стосуватися певної історичної доби. Тобто в кожний історичний час мораль змінювалася, вдосконалювалася, змінювалися і норми, відповідно разом з цим змінювалося і суспільство. Цими поняттями користувалися і до нашої ери, і сподіваюся, що будуть користуватися і в майбутньому, і їх значення не зміниться в гіршу сторону, а тільки вдосконалиться. Якою була мораль в минулому нам відомо завдяки різним філософам, історикам та вченим загалом, якою вона є сьогодні ми безпосередньо відчуваємо на собі та навіть творимо її, а якою ж буде мораль майбутнього – це, напевно, що загадка для звичайних людей, але щось прогнозувати ніхто не забороняє. Це можна зробити на основі сучасності.

Сьогодні існує ціла наука, яка займається даними питаннями, її назва – футурологія. Вченні всього світу безперервно щось прогнозують та доносять до нас. Це торкається і моральних принципів. І якщо цієї проблемою займаються, проявляють бажання та цікавість, до чогось прагнуть, то це, на мою думку, є одним із показників того, що все ж мораль у майбутньому має місце у сучасному трактуванні, або хоча б в наближеному.

Проблема в тому, що багато людей невдоволенні рівнем свого життя, воно випробовує кожного з нас на міцність все жорсткіше та жорсткіше. Було б добре, якщо б в майбутньому сенс життя піддавався більш детальному обґрунтуванню, звісно з позитивної сторони, щоб людям хотілося жити та робити гарні вчинки, і щоб це було чудовою звичкою.

Щоб моральні принципи у майбутньому вдосконалювалися, норми підтримувалися потрібно формувати більш бережливе та поважливе ставлення особистості до власної родини, до традицій народу та до культури в цілому, до інших націй та народів, до людства в загальному. Запорукою цього є самовдосконалення власної особистості та саморозвиток, також безпосередньо надання відповідного виховання нашим дітям, адже вони і є тим самим майбутнім, а яким батькам не хочеться доброго життя своїм діткам. Тому потрібно вчитися на своїх помилках, в наш час ми часто можемо почути вирази типу: «аморальна поведінка», «неетичні вчинки» і так далі.

В кожному випуску новин чуємо про щось аморальне, та частіше багато аморальних вчинків нам здаються нормальною справою, неначе загальноприйнятими нормами, якесь вбивство зарази грошей, чи уникнення покарання, бо є непогані зв’язки – все це існує насправді. І якщо на це не звертати уваги, то все більше і більше аморальних вчинків буде ставати нормою, і в майбутньому, моралі, як такої не існуватиме, лише формально. А від таких думок стає страшно. Але це реальність. Якщо так буде тривати і надалі, то зовсім нерайдужні перспективи нас чекатимуть, наступне покоління і не знатиме, що елементарно потрібно літнім людям поступатися місцем у транспорті, бо зараз не дуже і часто побачити таке можна, а час на місці не стоїть, та має тенденцію до змін не на краще.

Та якщо все так станеться, то світ стане злим та нестримним, всі люди будуть ворогами, посмішка зникне з облич. Це звучить дуже прикро, адже всі ці принципи будувалися навіть століттями та тисячоліттями, так принципу моралі ми завдячуємо ще стародавнім цивілізаціям, та таким постатям, як Будді, Мухамеду та Христу, які стверджували, що не треба чинити так по відношенню до інших, як не хочеш, щоб вони чинили з тобою. На мою думку цим треба керуватися кожному, як і зараз, та передавати цей принцип майбутнім поколінням так, щоб він не втратив первинну суть, бо сьогоднішні реалії трактують протилежне.

Про принцип золотої середини казав ще Аристотель, суть його в тому, що не потрібно впадати в крайнощі, а краще дотримуватися середини та знати міру. Це стосується як і моральних якостей, так і вчинків, бо в наш час майже всі хочуть загребти собі якнайбільше, а потім не знають з ним робити, а інші страждають, саме ті, кому це щось вкрай необхідне. Треба це викорінювати, щоб в майбутньому було краще.

Категоріальний імператив, який запропонував Імануїл Кант наказує чинити так, щоб основи твого вчинку могли б стати загальноприйнятими, тобто робити так, щоб вчинки могли стати прикладом для інших. Або завжди ставитися до людини як до мети, а не як до засобу, тобто не використовувати людей в корисливих для себе цілях. І знову ж таки, робімо гарні речі, бо своє майбутнє творимо ми самі.

Наступний – принцип найбільшого щастя. В його суть покладені золоті слова: забезпечити як можна більше щастя для найбільшої кількості людей. Якщо ми навчимо керуватися цим наших дітей, то в майбутньому буде дуже мало нещасних людей, і наші послідовники будуть щасливі від того, що вони творці щастя.

Принцип справедливості, яким користуватися вкрай важко, запропонував філософ Джон Ролз, які має на увазі те, що всі люди повинні бути рівними, тобто мати однакові права на свободи. Це торкається, як і сподоби слова, вибору і так далі, так і рівний доступ до навчання в школах, університетах, до рівних прав займати відповідні посади, а в наш час в кого є якийсь знайомий директор, тому і посада забезпечена, лиш би щоб диплом був, відповідно і в студентів немає мотивації навчатися, тай звідки вона візьметься… тому цього треба також позбавлятися, бо якщо так триватиме, то майбутньому буде коїтися незрозуміло що.

Отже, повторюся ще – ми самі творці свого майбутнього. Саме від нас залежить те, що чекає на нас же самих та на наших дітей. Тому треба виховувати в першу чергу себе, самовдосконалюватися, чинити гарні вчинки, дарувати щастя іншим та вчити цьому наших дітей. Якщо так насправді буде, то нас чекають гарні моральні перспективи.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>