В наший час актуальним є вивчення структури моральної свідомості, а також інших галузь знань, які стосуються моралі. Моральне становлення людини є складним феноменом особистісного розвитку. І саме через це проблема моральної свідомості належить до психології особистості. В наш час, перед людьми відкриваються нові глобальні проблеми, а саме такі як: людські та світові конфлікти, тероризм, і все це змушує нас повертатися до моралі. У суспільстві завжди виникали проблеми моралі, але в наш час вони виникають ще більше у нових діяльностях.
А саме метою цього всього — це є розгляд самої моральної свідомості.
Моральна свідомість — психологічна та соціальна функція, яка виконує функції по освоєнню навколишнього світу, а також це і совість.
Мораль можна розглянути, як відношення людини самої до себе та до інших людей. Коли ми будемо, говорити про людину, що вона душевна, то звичайно, ми будимо мати на увазі ,те що вона є доброю, чуйною. А якщо навпаки, бездушним, то ми маємо на увазі, те що він є злим та жорстоким. Мораль-це стан душі, що дозволяє контролювати свої бажання, а також здатність людини обмежувати всі свої забаганки. Але коли над людиною панує пристрасть, то це зовсім не означає, що її потрібно стримувати. Можна сказати, що якщо почуття направлено вірно, то розум, повинен слідувати за ним. Якщо ознакою чесноти є розум то почуття, найчастіше здійснюються проти. Мораль, я вважаю, що це людська якість, яка не може бути у тварин, тому що вони не мають розум.
Також можна сказати, що мораль— це є одна з форм суспільної свідомості.
Мораль не може існувати там, де людина не в змозі усвідомити свої вчинки, усвідомлювати уявлення про зло та добро, справедливе та навпаки.
Моральна свідомість може бути суспільною, а також індивідуальною. Основні компоненти суспільної моральної свідомості є: моральні цінності та вимоги, а індивідуальної моральної свідомості: моральний обов’язок, моральні цінності, такі як: гідність, справедливість, чесність і так далі.
За допомогою моралі людина має змогу отримати уявлення про норми поведінки в суспільстві. Також, завдяки моралі здійснюється передавання досвіду минулих поколінь, формується уявлення людини про зло та добро, честь, справедливість, яке дає можливість їй самовдосконалитись.
Кожна особистість знаходиться в постійному розвитку, вона хоче бути кращою, ніж була, тобто самоудосконалювати себе. Якщо людина, не має бажання прагнути до вищих цілей, не розвивається, то така людина стає ще гіршою за тварину.
Моральність сама вища цінність,серед всіх інших цінностей культури. Мораль є скрізь , там де є люди та включає ставлення до природи, до Бога, людини до самої себе, а також до інших людей. Будь які відносини( вчитель та учень) є також ставлення людини до людини. Це відношення, яке має особисте спілкування. Моральність є всюди, де існує особистість.
Мораль націлена, на те щоб поєднати людей до виконання роботи. Можна погодитись з тим, що основою чесноти є людинолюбство. Людські стосунки дуже близькі з поняттям людяність стосунків. Мораль, це є те, що дало змогу придбати людяності.
Також існує золоте правило моральності, що виникло в середині першого тисячоліття до нашої ери, та яке вимагає від людини робити такі вчинки, які можн було б використати на собі, а також щоб ними могли користуатис інші люди по відношенню до неї. А для того, щоб перевірити, чи є вона і справді моральною, їй можна запропонувати, щоб цей вчинок був використний по відношенню до неї.
По суті це правило, є експериментом, щоб з’ясувати взаємність спілкування.
Також існують цінності моральної свідомості, такі як: добро та зло, щастя, справедливість. Цінності стають мотивами для людської поведінки в соціумі. Найголовнішою складовою моральної свідомості є совість, яка відповідає за моральну самооцінку людини.
Совість – це придушення людських бажань, яке формується культурою. Чим доброчесніша людина, тим підозріліше її совість. Як каже Ніцше, що у сильної людини не має совісті взагалі, тай взагалі він мав негативно ставлення до неї.
Кожна особистість сама повинна відповідати за свої успіхи та поразки в житті. Тільки від неї самої залежить, як вона проживе своє життя.
Слід, сказати ще про емоції та почуття. Емоції можуть як бистро з’являтися, так і зникати. А почуття, навпаки більш постійні, та більш стійкі. Емоції можуть допомагати людині в прийнятті рішення, або ж і заважати їй. Але тим більше емоції виконують важливі функції в особистості людини. Вони з’являються на потребах але згодом переростають вже у почуття. Людина повинна вміти користуватися своїми емоціями та почуттями.
Мораль можна визначити як : прагнення до кращого, людяність у стосунках з людьми, у суспільстві, добрі та безкорисні манери, свободу волі, взаємність відносин, яке виражене у золотому правилі. Всі ці поняття пов’язані один з одним. Мораль дає змогу кожній особистості засвоїти моральні норми, дати орієнтацію на добре, зле, чесне, справедливе. Людина отримує знання про те, що таке совість, чесність, честь. Тому,я вважаю, що вивчення цієї тема є дуже актуальним в теперішній час!
