Роль спілкування у формуванні й розвитку моральної особи

spilkuvЛюдина — це найрозвиненіший біологічно-соціальній об’єкт , якому потрібні собі подібні . Тобто суспільство , та перебування в ньому.

Кожна людина , перебуваючи в суспільстві , вступає у взаємозв’язки один з одним. І одним із таких зв’язків є спілкування. При спілкуванні люди взаємодіють обмінюючись думками , інформацією , досвідом , умінням , навичками ,почуттями , переживаннями …Без спілкування людина, не могла б пізнати себе,оточуючий світ. Їй би не вистачало знань, емоцій, вражень…,точніше вона навіть не здогадувалася, що таке можливе.

Також в людському суспільстві існують свої норми , правила поведінки ,норми моральності та міри відповідальності за недотримання цих аспектів. Один із засобів для регулювання та обумовлення порядку,устрою суспільства є конституція із законами. Існує також і інший засіб ( закон)- це моральність кожної людини , яка ніде не зазначена , але відносно якої всі згодні.

Спілкування є один з фундаментів , найвищих соціальних потреб людини , котра включається в нього з моменту свого народження. В спілкуванні людей присутні моральні спонуки , які утримують спілкування в культурних межах, надають йому людяності. Кожна людина є унікальною та неповторною. І коли в спілкуванні розмовляючи на одну тему , думки та погляди можуть співпадати , але вони ніколи не будуть стовідсотково однаковими і не завжди спілкування відбувається у мирному характері. Не рідко відбуваються сварки. Через цей спосіб ми намагаємося доказати опоненту, що він неправий , що його поведінка нам не подобається і ми посилаємося на норму якоїсь поведінки , вважаючи , що вона відома співрозмовникові.

При цьому наш опонент розуміє ці норми , та що можливо вчинив неправильно, але намагається доказати,що його дії зовсім не мають ніяких протиріч з тією нормою (яка ніде не зазначена , нагадаю), а якщо й мають протиріччя , то цьому існує виправдовування. Ця незазначена норма є – моральність, правила достойної поведінки. І ніяких конкретних рамок в ній не існує.

Правила моральності , як і багато іншого, ми дізнаємося від батьків, рідних , друзів , вчителів , книг. Суть моральності полягає в тому , що через те , що вона ніде не зазначена ми самі робимо вибір , як нам чинити в тому чи іншому випадку. У кожного з нас різний набір понять про моральність , але існує мораль (правильність) ,по відношенню якої одні судження можуть бути правильнішими інших . У одних людей уявлення про правильність відповідає більше ,ніж у інших.
Існують також поняття «правди» та «неправди» в моральності. Тобто незважаючи на моральні основи , людина схильна недотримуватися по відношенню до інших людей обіцянок. Але якщо ви захочете недотриматися своєї обіцянки тій людині , то він скаже про вашу нечесність з ним. Цим хочу сказати , що ми самі відступаємо від тієї поведінки , яку чекаємо від інших.

І в зв’язку з цим ми починаємо виправдовуватися. Своїм виправдовуванням ми показуємо , що ми віримо в порядність та моральність виправдовуючи свої непорядні вчинки.

Отже, у всіх людей існує розуміння того,що вони повинні поводити себе певним образом і позбавитися цього неможливо. Але на ділі люди поводять себе невідповідно. Знаючи про моральність її порушують. Поняття моральності у спілкуванні можливо як набути в суспільстві, так і загубити .

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *