Проблема взаємодії природи і цивілізації

pr+cvilВчені відносно нещодавно почали звертати особливу увагу на глобальні проблеми, до яких входять: як досягти миру на Землі; зменшити міжнародну напруженість; раціонально використовувати природні ресурси; охоронити навколишнє середовище; забезпечити потреби людей в екологічно чистих продуктах харчування; попередити поширення найбільш небезпечних хвороб.

Оскільки глобальні проблеми стосуються усіх разом і кожного окремо, то і для вирішення їх — всі мають об’єднатися та прикласти зусилля. Однак, люди починають розуміти, що навіть зменшення ризику виникнення війни не змінить того жахливого стану, до якого призвело саме споживацьке ставлення людства до природних ресурсів та природи загалом.

На мою думку, ця проблема, максимально гармонійного співіснування людини та природи, зараз є неймовірно актуальною та вимагає особливої уваги не тільки спеціалістів, таких як вчені-екологи, а й всього людства, яке ще й повинно забезпечувати достатнє екологічне виховання молоді.

Слід пам’ятати, що людина має неймовірний вплив на зовнішнє середовище, бо це не просто черговий вид, організм, який живе інстинктами і природа керує ним, а навпаки, він змінює її своєю безпосередньою трудовою діяльністю, яка виступає однією з неймовірно важливих умов розвитку.

Приблизно після закінчення другої світової війни почався дуже швидкий прогрес в науці та науково-технічній сфері зокрема. Це час, коли люди почали активно, як ніколи, протистояти природі та бездумно використовувати її, так звані, багатства. Тоді, відносно попередніх років, в кілька разів зросло використання деревини, води, палива природного походження.

Варто звернути увагу, що руди та гірські породи, що видобуваються з шахт, кар’єрів і так далі, в усьому світі в такій кількості, яка більш, ніж у два рази більша за об’єм лави та попелу, що кожного року вивергають всі вулкани нашої планети, а потужність вибухів від ядерної зброї – більша за значну кількість землетрусів. Ще для прикладу, вугілля, яке видобувають у нас на Донбасі – ще не скоро зможе утворитися на нашій планеті, бо вже зовсім інші умови, а так багато за що можна сказати.

Внаслідок такого безвідповідального ставлення, наша життєдіяльність змінила клімат, склад ґрунту, атмосфери і знизила якість води, придатної до пиття. Все це сталося через незмінне бажання людей покращити комфорт свого життя, задовольнити потреби, постійно зростаючі, шляхом розвитку енергетики, засобів зв’язку та різної промисловості. Як на мене, таке однобічне використання природи варто назвати егоїстичним та, навіть, аморальним.

На щастя, в той же час почала потрохи розвиватися і природоохоронна діяльність. Тобто, окрім споживацького ставлення, були люди, які намагалися бодай хоч якось відновлювати природу, захищати її, шляхом вирощування саджанців, різних досліджень, об’єднання людей в організації (такі як «Ґрінпіс», що заснована ще у 1971 році, та інші). А це каже вже про те, що були і є ті, кому небайдуже, що буде з нашою планетою, які розуміють правила існування довкілля і усвідомлюють масштаби наслідків людської діяльності, відчувають відповідальність за них.

Наприклад, вже 1991 року люди вперше побачили «пасивний будинок», що являє собою енергоефективний стандарт будівлі, який забезпечує комфортне життя в ньому разом із економічною вигідністю та мінімізованим шкідливим впливом на оточуюче середовище. А зараз вже існують навіть поняття «Будівлі нульової енергії» (такі, що самі виробляють для себе опалення та енергію) та «Будівлі плюсової енергії» (ті, що виробляють даних ресурсів навіть більше, ніж того вимагає певний будинок (завдяки встановлення на них колекторів, сонячних ламп, тощо)). Так, вартість будівництва такого будинку близько на 8-10% більша за середню ціну звичайного, але ці додаткові витрати окупляться вже за 7-10 років. Я вважаю це невеликою ціною за те, аби мати такі переваги: відсутність потреби будувати котельню, прокладати труби для водяного опалення та інші.

До речі, в Україні теж намагаються підвищити енергоефективність будівництва, шляхом прийняття певних законів, програм, проектів, будуванням пасивних еко-будинків. Перший такий створили у 2008 році в Києві та називається «Дім Сонця», а 2010 року в різних регіонах їх налічувалося 9 (в Одесі, Чернігові, Василькові…), коли у світі загалом їх вже було близько 10 тисяч. Також у декількох містах, таких як Львів, Вінниця, Луцьк та інших, було проведено енергетичні аудити та термо-модернізацію, які значно знизили потреби в енергоресурсах на електропостачання та опалення.

Також у світі намагаються вберегти диких звірів від автомобільних зіткнень з ними, які неймовірно часто відбуваються на швидкісних шосе, що пролягають через ліси. Для цього проводяться різні міжнародні конкурси дизайнерів, які розробляють мости для переходу звірів.

Отже, я вважаю, що час показав, що цивілізація не може існувати в природі, а ось навпаки – так, але тоді природа буде олюднена. Дійсно, якщо зараз подивитися на нашу країну, то побачимо багато парків з насадженими деревами, викладеними стежками та штучними водоймами…

Все це необхідно, аби людина відчувала себе комфортно, бо це її природне середовище, зазвичай люди полюбляють відпочивати на природі, тому такі місця треба для зручності, та аби мінімізувати негативний вплив людини на довкілля, хоча б під час відпочинку. Навіть у віддалених куточках Карпат, де немає мобільного зв’язку, є обладнані місця для туристів, котрим до вподоби активний відпочинок в горах, а їх роблять, в основному, лісники.

Ще я бачила місце витоку річки Чорна Тиса, яке кілька років назад почистили, там є дошки, на яких перераховані країни, що допомагали в цьому, і прохання: «Зробіть, будь ласка, фото і вишліть його на сайт, аби ми могли побачити, в якому стані зараз це місце». Тобто, люди не тільки зробили хорошу справу (хоча, скоріше за все, інші ж люди і попередньо зіпсували його, але все таки…), а й слідкують за подальшою долею цієї річки.

Оскільки, цивілізація так неймовірно впливає на природу, то аби вона збереглася – необхідно допомагати їй постійно. До речі, нам це потрібно в першу чергу, особливо, поки ще не все ми навчилися замінювати і не всі її загадки ми розгадали, та й окрім нас цього ніхто не зробить…

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>