Прислів’я, афоризми про добро

vihovЧи замислювались ми колись як впливає на нашу свідомість навколишня інформація?В даному випадку я маю на увазі ту інформацію з якою ми стикаємось щодня:реклама,біл-борди навіть надписи на футболках чи іншому одязі. Здається таке враження що світ перетворився на машину по вирішенню різного роду проблем,лікування різних хвороб,кожного кроку нам щось намагаються нав’язати.

А чи бачили ви колись рекламу яка пропагандує добро,любов,повагу?А чи бачили ви на біл-бордах такі відомі,і такі мудрі приказки,або прислів’я. Коли ми згадуємо приказки чи прислів’я ми впевнені що їх створили люди у стародавні часи ,коли не було ні телебачення,ні реклам. Чому в наш час новітніх технологій ми перестали створювати прислів’я,приказки?

Культура кожного народу є своєрідною і неповторною, формується протягом багатьох сторіч. Вона формує важливі для кожної людини, цінності, норми, формує в людині негативне або позитивне ставлення до того чи іншого явища чи ситуаціі вцілому. Одним з елементів будь-якої культури є-фольклор. Одним з яскравих прикладів фольклору — є паремії (прислів’я та приказки). Паремії цінні тим,що в них відображається не лише думка однієї людини,а всенародна оцінка життя,народний розум та досвід. Паремії можна вважати сховищем інформації про народне життя,прислів’я та приказки вони відображають побут, історію та вірування певного народу.

Людству паремії були потрібні для того,щоб зафіксувати у свідомості історичний та життєвий досвід,який накопичувався поколіннями. Такий досвід і формував канони,закони чи правила поведінки. Але дуже важко зберегти у пам’яті такий обсяг інформації дуже складно. Саме тому прислів’я та приказки у більшості випадків дуже лаконічні, і виражаються в коротко сформульовані побудові,яка підтверджує вислів «словам тісно,а думкам просторо».

Одною з розповсюджених тем у пареміях є співставлення добра і зла. Саме тому цікаво простежити одну з найважливіших категорій етики – добро – у системі паремій, адже добро є найвищою вселюдською цінністю,яка наповнює життя людини сенсом,уявлення про добро перебуває у взаємозв’язку з поняттями про ідеали суспільства та особистості.

Так, французьке прислів’я «У внутрішньому світі людини доброта це сонце» відображає загальне розуміння ваги добра в житті людини; німецьке – «Якщо не знаєш як вчинити – чини порядно» конкретизує суспільний вимір добра, а українські – «Добре слово солодше за мед» , «Зло сильне,та добро сильніше». Такі вислови дуже стислі але суть дуже глибока. Такі слова спонукають до того що про добро не треба багато говорити,його треба творити і проявляти турботу та милосердя до тих хто їх так потребує,бо «Добро існує там, де його постійно творять».

За усю історію існування людства існує багато прикладів де уявлення про добро було хибним,і призводило до трагічних наслідків(війни,хрестові походи). Тому природа та сутність добра і зла є значно важливою та відповідальною справою,адже цінності народились в історії людства як духовна підтримка ,яка допомагає людині побороти тяжкі перепони долі,та важкі життєві випробування. Цінності надають сенс людському життю, що й відображають прислів’я та приказки як універсальні форми народної мудрості.

Хотілося б одного дня побачити на біл-борді такі слова «Де є добрі люди,там біди не буде» і можливо цей день стане світлішим,люди добрішими і здоровішими. Кожен на своєму місті може творити добро,адже все в нашому житті швидкоплинне і минає без вороття. І тільки добро принесене іншим буде зігрівати душу до кінця життя.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>