Етика Платона

platonПлатон (427 – 347 років до нашої ери ) був учнем Сократа, та вчителем Аристотеля, які також в свою чергу є відомими філософами.
У філософії Платона існують, так мовити, два вчення: — про світ ідей, та світ чуттєвих речей.

Звісно, якщо говорити про світ ідей, то для звичайної людини, чи тілесної істоти – він не доступний. Хоча, якщо вірити у життя після смерті, то в цьому світі ідей – існує безсмертна душа. Якщо гадати, що коли душа втілюється в тіло, так мовити стає рабом в замкненому матеріалі, звісно, що через певний час душа про своє існування у ідейному світі забуває, тому через це забування найчастіше зустрічаються люди, які нам зовсім не подобаються, і ми іноді не можемо зрозуміти чого…зазвичай це можна пояснити тим, що люди перестають, читати літературу, пізнавати щось нове, перестають прагнути до чогось прекрасного, бути мудрішими. Саме через пізнання згадується те, що покладено в людині.

Завдяки тому, що в етиці Платон є вроджені природні чесноти, — це дало змогу йому обґрунтувати становість моралі. Мудрість, що властива філософам – є найвищою чеснотою,тому саме філософи якнайкраще управляли державами. Платон вважав, що саме справедливість є найважливішою чеснотою в державі.

За Платоном кожна людина повинна прагнути до світу ідей, де можливими стають справжнє щастя та благо. На мою думку, саме душевні блага диференціюють до структури душі.

Платон виділяв систему благ, у якій зовнішні блага закріплені тілесними, тілесні в свою чергу душевними, а вже душевні – інтелектуальними. За твердженнями Платона, основою моралі є саме божество, тому людям необхідно прагнути до Бога, старатися бути схожим на нього наскільки це можливо. Зазвичай людське середовище витрачає свій час не завжди на користь, а якщо б цей час витратити на вдосконалення себе, я гадаю, що гірше від цього їй не буде, може взагалі, вона для себе відкриє щось нове, можливо навіть, те що її внутрішній світ стане багатшим, та її душа буде ближче до світу ідей… можливо все, головне тільки бажання, та трішки зусиль для їх втілення.

Платон дуже цінував правдивість, розумність і розсудливість громади. Саме земне життя, на думку Платона, від головного відволікає людину, що може бути, а тобто – потягу до істинного блага, тобто потойбічного світу.

Обов’язковою, головною умовою очищення душі за Платоном, — є здобуття істинного знання, досягнення чистої любові до еросу та знань , як потягу чуттєвого до надчуттєвого. Взагалі, істиною на мою думку, володіють лише боги, а філософ, тобто Платон, знає шлях до неї і прагне очистити душу, перемогти земний світ, щоб уподібнитися божеству, та духовно збагатитися і бути близьким до богів.

Думки Платона інколи не узгоджуються між собою. Деякі вчені вважають, що у Платона етика особистості підпорядкована соціальній етиці, яка служить політиці. Платон був настільки пов’язаний з державою, що він прагнув зробити її ідеальною, а для цього треба було б йому зберегти державний устрій та спосіб життя, для цього Платон рекомендував обмежити життя з іноземцями, а громадянам, що проживають в країні не виїжджати за кордон. Також особливим для нього було те, щоб люди досягали цілковитої однодумності, тобто розмірковували про державні закони, творили їх, оцінювали та обговорювали поведінку громадян, що є обов’язком і правом мудреців та правителів. Для спокійного життя в державі Платон наполягав заслати за кордон без права на повернення поетів, бо вони бентежать розуми громадян, переманювати їх з порядного шляху. Ті, які впали через нерозуміння у безчестя, треба, на думку Платона, позбавляти волі на п’ять років, тобто відправляти до в’язниці , а за повторну провину — страчувати, як і тих хто вільно думає. Зараз, ми сприймаємо з жахом, але ж Платон не говорив би такі речі, якщо б вони не впливали на суспільство та державу, в усіх його діях є виправдання, бо дійсно ті хто спричиняють зайву, нерозумну, паніку в суспільстві яку не можливо пояснити, на мою думку повинні понести покарання.

Я вважаю, що етика Платона – це постійна боротьба між собою світів. Боротьба людини, боротьба держави. Удосконалення принципів, стремління до ідеального, тобто стремління до божественного життя, до божественних законів та принципів. На мою думку, сучасному народові етика Платона не зовсім зрозуміла, тому що зараз, нажаль суспільство живе так, щоб з чогось мати вигоду, збагатитися за рахунок інших, але дуже прикро, що ніхто не розуміє, що в погоні за матеріальними цінностями, людство втрачає духовні цінності, людяність. Тому іноді, хочеться сказати щоб люди інколи все ж відкривали, підручники, класичну літературу, літературу різних епох та віків, та зводили якісь спільності та протилежності з тим часом та сьогоденням, і звичайно для більш поглибленого знання необхідно відкривати філософію, бо лиже найпростіші речі є мудрими, як це трактують відомі філософи.

На мою думку Платон дійсно збагатив етику цінними думками про мету людської праці та діяльності, правдивістю людини, співвідношення блага особистості і блага держави, а також справедливості.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *