Етичний аспект цинізму

cinikЦинік — це людська сова, чуйна у пітьмі
і сліпа на світлі, охоча до мерлятини
і зневажливадо благородної дичини.
Генрі УордБічер

На сьогоднішній день цинізм є однією з найбільш популярних світоглядних стратегій, сформованою під впливом актуальних соціальних тенденцій. В загальноприйнятому трактуванні, цинізм є особливою поведінкою людини, що відображається у зневажливому та зухваломуставленні до загальнолюдських норм моралі та етики; відмова від признання суспільного тиску над особою циніка. Історично термін «цинізм» походить від «кінізму».

Представниками цієї течії були відомі давньогрецькі філософи Антісфен, Діоген, Кратет та інші. Цими діячами проповідувалася думка про даремність та недоцільність моральних норм та цінностей.

Щодо особистісної активності циніків, вона повністю спрямована на задоволення особистих потреб будь-якого направлення, від природних інстинктів до морального та духовного благополуччя. Тому можна сказати, що з усіх моделей поведінки в світі, для циніків істинною та щирою є лише та, яка приносить їм користь та є вигідною саме для них. Цинічні люди не здатні до співчуття, поважного ставлення до оточення, відчуття відповідальності перед іншими, саме тому намагаючись задовольнити власні бажання, вони можуть йти будь-якими, навіть найаморальнішими та найжорстокішими шляхами.

Вираз «піти по головах» є дуже влучним стосовно даного питання, адже перед цинічною людиною, як перед противником моральної системи, немає перешкод на шляху до здійснення своєї мети. Взагалі, циніки не проти існування певних істин та цінностей в суспільстві, але наслідувати їх вони звичайно наміру не мають. Вони підтримують ідею існування суспільних законів з тієї позиції, що всі їхні прихильники будуть зв’язані мораллю, а сам цинік матиме свободу.

В своїй сутності, цинік – людина досить егоїстична, яка має на меті в першу чергу задоволення власних потреб і чим менше в неї життєвих цінностей, тим більш вона егоцентрична. Але і в такій поведінці є свої причини та витоки. Можливо, до цинічної життєвої позиції людей приводить зневіра у тому, що колись давало їм стимул, розчарування у власних ідеалах, зрада з боку тих людей, які попередньо відігравали важливу роль в їхньому житті.
Будь-яке суспільне явище може бути розглянуте з різних позицій, тому неможливо однозначно дати йому цілком позитивну чи негативну оцінку.

З одного боку, цинізм як поведінковий стереотип є фактором, що підриває суспільну гармонію, адже він ставить під сумнів догми, твердо закріплені в людській свідомості. Але з іншої сторони циніки своїм протестом показують критичне ставлення до моральності, якою керуються люди, вони намагаються відійти від стереотипності та конформності в ідеології громадян, таким чином, можливо, намагаючись прийти до невизначених істин. Таким чином можна трактувати існуючий вислів про те, що «в кожному цинікові живе нездійсненний романтик».

Є також варіант того, що під маскою цинізму люди всього-на-всього намагаються приховати свою слабкість, захиститися від суспільного тиску та виразити небажання підкорюватися правилам, адекватність яких вони ставлять під сумнів. Та все ж таки скільки б ми не намагалися побачити позитивну або хоча б прийнятну сторону цинізму, на сьогоднішній день таке явище підриває усі норми, устої, істини нашого повсякденного життя.

Витоки цинізму людей можна шукати ще в підлітковому віці. За певними даними, психологи стверджують, що цинізм у підлітків часто є захисною реакцією вразливої дитячої психіки через некоректність батьківського виховання та грубості однолітків. Однак причина цього явища може бути і у випадку, коли дорослі занадто звеличують особистість підлітка та надають йому забагато свободи, наслідком чого може бути прояв жорстокості по відношенню до людей та тварин.

Негативні емоції мають сильніший вплив на особистість, тому фактор цинізму є досить заразливим. Так як кожен самостійно обирає цінності, яким підкорює напрямок своєї діяльності, ніхто не може заборонити цинікам діяти згідно своїй внутрішній установці, якщо лише їхні дії не порушують закон. Цинізм є досить небезпечним в разі, коли його наступниками є представники професій, спрямованих на підтримку соціального благополуччя, такі як лікар, педагог, міліціонер та інші. Байдужість цих осіб до долі людей називається професійним цинізмом. Саме в разі бездіяльності цих осіб під впливом ідеології цинізму, вони можуть бути покарані законом.

Як висновок можна зазначити, що в сучасному світі цинізм здобуває все більшої прихильності зі сторони представників різних країн, національностей, фракцій суспільства і шукати причину в популярності даного явища не варто. Адже першопричини цинічної поведінки можуть бути найрізноманітнішими. Людям, які зіштовхуються з такою поведінкою, варто лише відмежовувати припустимий рівень цинізму від переходу за прийняту норму і намагатися не взаємодіяти з людьми цього напрямку. Цинізм схожий на дитячий каприз, тобто якщо його не помічати та не акцентувати увагу на ньому, сила його прояву спадає.

Для кожного з нас головним є залишатися гідною людиною та не давати можливості негативним проявам заволодіти нашою свідомістю.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>