Професійна взаємодія працівника з державними органами

loveworkНа сьогоднішній день в Україні спостерігається час глибоких перетворень. Влада намагається бути більш відкритою до діалогу, відбувається суттєве зближення між владою і громадкістю, що в свою чергу сприяє більш активній співпраці з органами влади, які безпосередньо впливають на діяльність підприємств, окремої організації або ж працівника будь-якої галузі.

Існують деякі необхідні інструменти для такої взаємодії. Лобіювання чи взаємодія з органами влади, чим відрізняються ці два поняття?

Лобіювання – процес цілеспрямованого впливу на рішення органів влади шляхом просування конкретної точки зору у вираженні окремого інтересу. Це вміння співвіднести свої інтереси з пріоритетами уряду, тобто вміння вписати проблеми конкретної організації в порядок денний держави та її влади.

Взаємодія з урядом – це планомірний процес побудови довгострокових відносин з органами влади для подальшого впливу на їх рішення. Таким чином, поняття взаємодії – є більш широким поняттям, ніж лобіювання.

Традиційно до лобіювання входять функції, які сприяють розвитку демократії та більш ефективному діалогу між урядом і суспільством. По-перше – лобіювання є методом розв’язання конфліктів між різними суспільними групами. По-друге – лобіювання транслює важливу інформацію, аналітику, експертні думки різних соціальних груп посадовим особам, тим самим сприяючи поняттю більш виважених і більш обґрунтованих рішень. З рештою лобіювання доповнює систему стримання противаг, яка існує між трьома гілками держвлади.

На чому ж базується легальна, прозора взаємодія між чиновником і лобістом – представником певної групи чи організації? А базується вона, на сам перед, на принципі взаємних інтересів. Фактично ці відносини є обміном взаємними послугами.

Чого чекає лобіст від чиновника? Перш за все його цікавить можливість конфіденційно отримувати точну перевірену інформацію про політичні події, про проекти нормативних актів, про можливі кадрові зміни в органах влади. А також зазацікавленість у тому, щоб посадова особа підтримувала його позицію, або позицію його організації, і при необхідності озвучувала її у процесі прийняття рішень певним органом влади.

В свою чергу посадова особа чекає від лобіста, що той своєчасно надасть достовірну інформацію про інтереси тієї соціальної групи або організації, яку він представляє. У разі, якщо це досить впливова організація, урядовець може сподіватися отримати політичну підтримку у майбутньому.

Якщо ж мова йде про бізнесову структуру, то посадовець може зацікавитись, скільки дана компанія заплатила податків за минулий період, скільки планується заплатити, чи немає податкової заборгованості, претензій від партнерів та кредиторів тощо. Також посадовця цікавлять плани стосовно реалізації спільних з урядом проектів, плани по розвитку регіону або населеного пункту.

Вищеозначене коло питань є тим фактором, який може зацікавити посадову особу у подальшому веденні діалогу, тобто погодитись на зустріч, або ж уважно поставитись до письмового звернення. Необхідно зазначити, що чиновникам також необхідні історії успіху, так само як приватним особам, тому успішна реалізація проекту, це успішні показники у звітності конкретної посадової особи.

А отже лобісту необхідно вести розмову так, щоб це не виглядало, ніби підприємець або окремий представник бізнесу забирає час у посадовця а навпаки намагається допомогти у його роботі.

Для створення на підприємстві напрямку взаємодії з органами влади необхідно проаналізувати місію, цілі, інтереси та загальну стратегію розвитку даної організації. Зрозуміти як вони можуть корелювати з цілями держави. Необхідно провести аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та ризиків.

Це допоможе зрозуміти переваги і потенційні обмеження. Необхідно з’ясувати, які саме з держ.органів регулюють діяльність підприємства, які повноваження, як вони впливають на діяльність, хто в керівництві, та його ставлення до соціальних ініціатив підприємства.

Для якісної роботи у взаємодії з органами держвлади також необхідна обізнаність у загальній базі законодавства, нормативних актах, які регулюють діяльність галузі підприємства чи окремого бізнес проекту, регламенти положення про правовий статус ключових органів (їх повноваження), календар урядових подій (розклад засідань профільних виконавчих органів та їх комітетів), контакти фахівців відповідних департаментів, посадові інструкції, згідно яких відбувається розподіл повноважень між посадовцями, а також внутрішні правила та процедури даної конкретної організації стосовно взаємодії з урядом, тобто недопущення корупційних ризиків та відповідні обмеження, що за цим слідують.

Важливим є також хоча б щотижневий моніторинг веб-сайтів профільних держорганів, моніторинг інших підрозділів організації, медіа-моніторинг по ключовому органу, або його перших осіб.

Слід також розглянути два основних інструменти для взаємодії з органами влади для донесення своєї позиції. На сам перед це офіційні звернення, по-друге – це особисті зустрічі.

Як же підготувати фаховий ефективний якісний лист до державного органу? Як він має структуруватись та які елементи включати?

Отже, ефективне з звернення до державного органу повинно містити, принаймні, наступні елементи:

1) інформація про організацію;
2) опис проблемного питання і мету звернення;
3) аргументи в порядку соціальної важливості;
4) спростування аргументів с протилежної сторони;
5) очікувані наслідки проблеми (якщо такі є);
6) посилання на третіх осіб (які підтримують заявника);
7) виклад детальних пропозицій (якщо є);
8) прохання про зустріч (якщо необхідно);
9) контактні відомості про себе.

Організація робочої зустрічі з представниками влади не завжди є обов’язковим і принциповим чинником. Але якщо представник солідної організації має чітку позицію, проявляє певну наполегливість у тому щоб така зустріч відбулася, то відсутність зв’язків не повинна стати на заваді.

Перш за все необхідно сформувати список посадових осіб у ключових органах, в чиїх компетенція знаходиться вирішення важливого питання. До кожного з них необхідно звернутися з офіційним листом, структурованим за вище вказаною схемою. Необхідно ініціювати контакт першим, не чекаючи відповіді на запит. Можна телефонувати в канцелярію або в приймальню посадовця, контактувати з його помічниками, цікавитися рішеннями щодо вашого прохання про зустріч.

Тобто намагатися донести до штату посадової особи суть і важливість питання, яке має розглядатися на зустрічі. Пояснити, чому зустріч має відбутися саме на тому рівні, про який йдеться в проханні (міністр, зам.міністра, народний депутат тощо). Не зайвим буде поцікавитись у партнерських організацій, чи є в них вихід на певних посадових осіб.

До моменту підтвердження зустрічі з конкретною посадовою особою, необхідно поцікавитися її стислою біографію, аби мати уявлення про кар’єрну історію цієї людини, про її політичні зв’язки, про законотворчий інтерес, враховуючи все це при донесенні своєї позиції під час зустрічі.

Наступним завданням буде – переконати чиновника співпрацювати з вами.

Отже в ході зустрічі необхідно донести свою позицію так, щоб вона могла зацікавити посадову особу, щоб вона захотіла підтримати і приєднатися до викладеної позиції (не вдаючись, звичайно, до корупційних методів з вашого боку).

Необхідно продемонструвати чітке й ґрунтовне знання всіх точок зору зі свого питання і переконати посадовця в правильності саме вашого підходу. Але не слід тиснути на чиновника, а намагатися знайти взаємовигідний спосіб вирішення питання. Якщо не вдалося досягти максимального результату, слід подумати, на які компроміси ви готові йти зі свого боку.

Вразі досягнення максимальної підтримки, необхідно узгодити з чиновником спільний план дій, тобто подальші кроки й завдання кожної з сторін на шляху вирішення питання. Обов’язково надати посадовцю всі матеріали з питання для детального ознайомлення.

Протягом декількох днів слід надіслати лист-подяку, у якому мають бути зафіксовані досягнуті сторонами домовленості. Бажано регулярно контактувати з цією посадовою особою з метою бути для неї корисним, а не тільки задля отримання корисної інформації, також повідомляти про свої дії у напрямку вирішення питання, або ж сповістити про статус його розгляду.

Підсумовуючи, можна зазначити, що успіх у відстоюванні своїх інтересів, або інтересів певного колективу багато у чому залежить від володіння інструментами взаємодії: обізнаності на правилах моральної етики та етикету, а також від вміння вести конструктивний ефективний діалог, враховуючи інтереси та амбіції співрозмовника, навіть, якщо той являється високим посадовцем або представником державної влади.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>