Професійна етика вчителя музики

muzik«Нам здається недостатнім залишити тіло і душу дітей
у такому стані, в якому вони дані природою, —
ми піклуємося про їх виховання і навчання,
щоб добре стало набагато кращим,
а погане змінилося і стало добрим»
Лукіан (грецький письменник, 125-192 рр. н.е.)

Моральний «барометр» вчителя – його педагогічна совість, має бути досконалим. Кожен педагог, і особливо вчитель мистецтва, повинен бути взірцем для своїх учнів та й для суспільства у цілому.

Мистецтво завжди зверталося до проблем добра та зла, питань справедливості, гуманності, сенсу життя та щастя людини. Мораль повинна займати найвище місце у людини, а вона формується з дитинства. І якою виросте дитина, який у неї буде світ уподобань, як вона дорослою буде виховувати своїх дітей, залежить більшою мірою від її вчителів. Так як музичних шкіл небагато, менше, ніж загальноосвітніх, і не всі діти в змозі відвідувати позашкільні заклади навчання, то кожному вчителю музики (незалежно від того, чи він викладає сольфеджіо чи історію музики, фортепіано чи вокал) найголовніше відкрити чарівний світ музики і привити любов до мистецтва, розвинути у дитини відчуття прекрасного, потяг до піднесеного. Особливо це актуально сьогодні, на тлі оточуючого натиску поп-культури, пісенного сміття поп-музики з двома-трьома акордами, які безліч раз повторюються, що легко нав’язуються підсвідомості і псують органи почуттів до сприймання прекрасного. Тому завданням вчителя є навчити дітей диференціювати почути і побачене.

Звичайно суспільний прогрес рухається вперед, а отже змінюється культура, погляди, все модернізується. Тому й вчителю музики на уроках необхідно знайомити з найкращими творами сучасного мистецтва. При цьому важке і відповідальне завдання ставиться перед викладачем –диференціювати, відфільтрувати справжні твори від одноденних не за власними уподобаннями, а за нормами естетики.

Гармонійний розвиток учнів – ось основна мета педагога. Тому перед викладачем музики ставиться основна ціль: познайомити дітей з творами геніальних композиторів від стародавніх часів до сучасних. Саме на найкращих класичних творах виховується зрілий музичний світогляд, почуття добра та гуманності у дітей. Де ж як не в музиці віддзеркалюються моральні цінності, етика і естетика відповідного історичного часу.

У роботі вчителю слід пам’ятати про необхідність поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самостійністю учнів, із заохоченням їх до творчості.

Необхідно частіше давати учням можливість проявити себе, бо якщо не брати це до уваги, то у дітей з’явиться пасивність – вони не зможуть відтворити, показати результат своїх знань.

Педагогу необхідно остерігатися прояву в собі таких якостей, як егоїзм, чи диктат, не допускаючи грубого адміністрування. Але в той же час, викладачу треба уникати поблажливості, потурання примхам учнів, інакше урок перетвориться на розвагу. Тоді зібрати увагу дітей на предметі буде вкрай складно.

Кожному вчителю музики на уроках необхідно більше приділяти увагу класичним творам минулих століть, шедеврам світової класики, бо вони перевірені часом, почуттями багатьох поколінь. Саме класична музика здатна формувати у дітей високі естетичні смаки та можливість відрізняти справжню музику від набору звуків.

Що стосується педагога, то він має бути взірцем для учнів як духовно, так і зовнішньо. Він повинен постійно вдосконалювати свою професійну майстерність та знання, бути всебічно розвинутим. Треба, щоб його зовнішній вигляд доповнював атмосферу духовної чистоти прекрасної музики стриманим стилем – без зайвих вечірніх прикрас, чи зневажливої неохайності, всього того що може відволікати увагу учнів від навчального матеріалу. Поводити себе на уроці вчитель має витримано та стримано, уникаючи бурхливих емоцій на будь-яку поведінку учнів.

При навчанні чи вивченні певної теми слід показувати учням на практиці як це виконується. Корисними є відвідання музичних театральних вистав, філармонійних тематичних концертів відповідних матеріалу, що викладається. При ознайомленні з фортепіанними творами цінним є виконання їх самим вчителем з опитуванням учнів про почуття, які викликає той чи інший твір, що саме у ньому сподобалося. При виборі твору учню для вивчення слід враховувати його думку – чи подобається твір чи ні. Інакше можна легко відбити інтерес до музики та обірвати позитивне емоційне «живлення» естетичного виховання дитини.

Таким чином, професійна етика вчителя музики є багатогранною і складається з досконалого знання музичних творів та професійного їх виконання, історії музики, сольфеджіо, відповідального вибору класичного та сучасного музичного матеріалу, чуйного та поважного ставлення до учнів та колег, створення творчої атмосфери у класі, зразкової власної поведінки. Лише за таких умов вчитель зможе зародити на все життя в дитячих серцях любов до чарівного світу музики, який зробить учнів духовно збагаченими членами суспільства.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *