Природничий і соціально-гуманітарний вектори освіти для сталого розвитку

Головні положення «Порядку денного на 21 століття» і глобальної програми дій (ГПД) з освіти для сталого розвитку (прийнятої на Всесвітній конференції з освіти для сталого роз- витку(ОСР) в листопаді 2014 р. (Айті-Нагоя, Японія), містять рекомендації щодо включення головних принципів і цілей сталого розвитку як в національні та галузеві стандарти освіти, так і в освітні програми [1].

Окрім того, ГПД зобов’язує університети також включати головні принципи ОСР не тільки в освітні про- грами підготовки майбутніх фахівців але й забезпечувати пере- підготовку професорсько-викладацького складу для усвідомлення 7 ними необхідності формування у студентів різних спеціальностей і напрямів підготовки компетентностей в галузі сталого розвитку.

Це означає, що в освітні програми всіх спеціальностей не- обхідно включати проблематику подолання бідності (цілі 1 і 2), доступу до чистої води і санітарії (ціль 6), створення соціаль- но-економічного потенціалу протидії техногенним і природним катастрофам (ціль 9), змін клімату (ціль 13), втрати біорізно- маніття (ціль 15), а також питання впровадження в суспільстві принципів сталого споживання і виробництва (ціль 12) тощо [2].

В системі освіти України вже не тільки сформульовані кон- цептуальні засади освіти для сталого розвитку, але й затверджені більше 100 нових стандартів вищої освіти, практично всі з них містять загальну компетентність, що передбачає набуття май- бутніми фахівцями здатності розуміти необхідність переходу до сталого розвитку суспільства [3]. На жаль, в переліку затвердже- них стандартів нової генерації відсутні як стандарти вищої освіти для педагогічних спеціальностей (спеціальність 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями) – на громадському обговоренні), так стандарти середньої освіти (014 Середня освіта (за предметними спеціальностями) – має статус «не розроблений» через «відсут- ність відгуків фахової та методичної експертизи») [4].

Метою даної роботи є оцінювання можливостей і розробка шляхів формування компетентностей в галузі сталого розвитку при викладанні природничих та соціально-гуманітарних дисци- плін починаючи з середньої школи. Аналіз діючого на сьогодні Державного стандарту базової і повної середньої освіти [5] по- казує, що зміст освітньої галузі «Природознавство» включає в біологічну, фізичну, географічну та інші компоненти, необхідні учням для набути знань щодо популяційного, екосистемного і біосферного рівнів організації» біосфери, а також передбачає набуття здатності «оцінювати наслідки впливу людини на при- родні екосистеми…».

Більше того, освітня галузь «Технологія» передбачає поглиблення знань не тільки про «закономірності і перспективи розвитку технологічних основ … виробничої та по- бутової технологічної діяльності» але й враховувати як»екологічні 8 наслідки технологічної діяльності», так і «вплив технологічної діяльності на соціокультурні процеси в суспільстві». Проект оновлення навчальних програм містить, зокрема, наскрізну змістовну лінію «Екологічна безпека і сталий розви- ток» (починаючи з 5-го класу) [6], яка передбачає « розуміння екологічних проблем своєї місцевості, проведення спостережень за природоохоронною діяльністю в своїй місцевості і власну творчу діяльність…».

Окрім того проект передбачає і такі на- скрізні змістові лінії як «Громадянська відповідальність» та «Здо- ров’я і безпека», реалізація яких передбачає свідоме дотримання «безпечної і відповідальної поведінки під час виконання учнями екологічного проекту».

Таким чином, положення Державного стандарту, проекти оновлення навчальних програм, а також затверджений МОНУ у 2017 році інтегрований курс “Природничі науки” [7], дають підстави впроваджувати принципи освіти для сталого розвитку вже зараз, не чекаючи затвердження оновлених Державних стан- дартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей.

Враховуючи таку «насиченість» шкільних програм екологіч- ною тематикою пропонуємо керівництву педагогічних закладів вищої освіти (ЗВО) звернути увагу на необхідність включення в освітні програми підготовки вчителів-предметників обов’язкових загальних компетентностей, які забезпечать можливість включати в зміст навчальних дисциплін екологічні аспекти з елемнтаеми освіти для сталого розвитку відповідно згаданих документів.

Формування загальних компетентностей в галузі сталого розвитку можна починати з інформування учнів щодо причин виникнення глобальних екологічних проблем людства (напри- клад, в темі «Природничі науки та світогляд сучасної людини». проблематику зміни клімату (ціль 13) можна і потрібно включати в такі дисципліни, як фізика (теми «Поширення, поглинання та розсіювання світла» і «Фотохімічна дія світла») [7].

В дисципліні географія (тема «Взаємодія суспільства і природи» (10 клас) « логічно згадати Ціль 9 — «створення соціально-економічного по- тенціалу протидії техногенним і природним катастрофам» і Ціль 9 12 — « впровадження в суспільстві принципів сталого споживання і виробництва». У навчальній програмі з дисципліни «Біологія» для поглибленого вивчення розширено навчальний матеріал теми «Біорізноманіття».

В цей змістовий блок доцільно включити матеріали, присвячені не тільки різноманітності біоти України і підходам до її збереження, але й згадати про Конвенцію ООН про збереження біорізноманіття та Ціль 15 «Захист та відновлення екосистем суші». Подібний підхід можна застосовувати практич- но у всіх дисциплінах природничого і соціально-гуманітарного спрямування як в загальноосвітній, так і у вищій школі. Що стосується вищої школи, то структура нових стандартів вищої освіти і відповідний перелік компетентностей випускника для більшості спеціальностей вже затверджені згідно проектом ТЮНІНГ [8].

Головне завдання навчально-методичних комісій закладів вищої освіти та ново затверджених експертів з акреди- тації освітніх програм полягає наразі у розробці засобів діагнос- тики щодо контролю результатів навчання, особливо стосовно загальних компетентностей, які включають елементи екологічної освіти і аспекти сталого розвитку.

Список використаних джерел

  1. Дорожная карта осуществления Глобальной програм- мы действий по образованию в интересах устойчи- вого развития. Електронний ресурс: http://unesdoc. unesco. org/ images/0023/002305/230514r.pdf?fref=gc&d ti=675084075956356.
  2. Національна доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна». Електронний ресурс: http://www.un.org.ua/images/SDGs_ NationalReportUA_Web_1.pdf
  3. Затверджені стандарти вищої освіти України. Електро- нний ресурс: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/ naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/ zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti.
  4. Стан розроблення стандартів. Електронний ресурс: uu.edu.ua › Osvita › Standarti › CVO_11_18. 10
  5. Державний стандарт базової і повної середньої осві- ти. Електронний ресурс: http://webcache.googleusercontent. com/search?q=cache:https://zakon. rada.gov.ua/go/24-2004- %25D0%25BF
  6. Оновлення програм 5-9 класів. Колегія МОН. 26.05.2017. Елек- тронний ресурс: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednyaosvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
  7. Навчальні програми для 10-11-х класів загальноосвітніх на- вчальних закладів. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednyaosvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv. 8. Вступне слово до Проекту ТЬЮНІНГ гармонізація освітніх структур у Європі. Електронний ресурс: http://www.unideusto. org/tuningeu/images/ stories/documents/General_Brochure_ Ukrainian_version.pdf.

Володимир Боголюбов, д. пед. наук, професор, завідувач кафедри загальної екології та безпеки життєдіяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *