Мораль у сексуальній культурі суспільства

seksСтатева мораль – предмет вивчення етики, що досліджує суть, виникнення і закономірності моральних норм, що прийняти в певній сексуальній культурі. Предметом статевої етики в такому випадку виступає статева мораль, що визначена сукупністю норм і правил статевої поведінки, а також моральних якостей чоловіка та жінки.

Статева мораль елементарна і складна. Вона елементарна як правила дорожнього руху і одночасно складна, як наше життя. Вона налаштовує статеві відносини людей, або направляє та пробуджує, або ж обмежує та забороняє. Всі ці спонукання, дозволи, обмеження і заборони засновані на понятті добра і зла, які в свою чергу виникають з золотого правила поведінки – поводься з іншими так, як хотів би, щоб поводилися з тобою.

Перш за все статева мораль пробуджує дорослих людей до статевих відносин і забороняє статеві відносини між батьками і дітьми, братами та сестрами. Робить це оскільки бачить в цих відносинах добро і щастя. А забороняє в тих випадках, коли вони можуть призвести до зла. Неможна сприймати статеву мораль лише як дещо обмежуюче і забороняюче.

Дослідженню проблеми статевої моралі поведінки людей в інтимній області людських взаємовідносин присвячували свої праці багато дослідників. Особливо серед них варто виділити Едуарда Фрукса. Це відомий німецький вчений, історик та карикатурист, що видав дослідження в трьох томах під назвою «Ілюстративна історія моралі». Август Форель – швейцарський невропатолог, психіатр, автор широко відомої монографії «Статеве питання» На його думку, епічному або моральному аспекту статевого питання нерідко властиве виродження в моральну фразеологію, або ж містичний аскетизм, що межує з ханжеством, або ж в протилежну реакцію.

Статева мораль як явище суспільного життя, історично змінювалась під впливом змін в суспільстві. В епоху середньовіччя християнська мораль була стриманою, засуджувала індивідуальне кохання. Вже в період з ІІ по IVX століття почали розвиватися сексуальні звичаї, які опиралися лише на уявлення інтимного життя в християнському розумінні.

Ідеї аскетизму навіювалися християнством. В той час не викликали схвалення такі поняття як подружжя, тіло, секс. Жінку, взагалі розглядали як втілення гріха. Засуджували сексуальні відносини, що не носили на меті зачаття. Заборонялося використання протизаплідних засобів. Статеве життя дозволялося лише між подружжям, що уклали церковний шлюб, але накладалися обмеження під час свят та посту. Протягом довгого проміжку часу засуджували сексуальну насолоду, навіть незважаючи на те, що вже тоді починали існувати течії, котрі схвалювали інтимні відносини.

Наприклад, в пізнє середньовіччя отримала поширення придворна форма кохання, що мала яскраве еротичне забарвлення.

Початок еротизації культури відбувся у період Відродження. У той час тіло поверталося в мистецтво, його почали зображувати на картинах, навіть у еротичному вигляді. Проте, продовжувалося це недовго. Зовсім скоро відбулося моральне і естетичне засудження голизни в природно-фізіологічному ключі. Настав період панування антисексуальної статевої моралі. Недоброзичливе, традиційне ставлення до сексу повернула епідемія сифілісу і боязкість перед цією недугою.

Спершу забороняється нагота лише в громадських місцях, а з часом вона навіть на одинці з самим собою стає непристойною. Саме з того часу почали з’являтися такі різноманітні види нічного одягу. Відбувається придушення юнацьких сексуальних відносин, різко посилюється благочестиве несхвалення мастурбації, посилювалася цензура над мовою, викорінюються слова, що виражають фізіологічні хвилювання.

Кілька направлень по відношенню до статевого життя розвивається в XIX столітті. Відбувається розквіт нової придворної моральності, скасовуються заборони в сексуальному відношенні. Починають розвиватися пуританство та романтичні відношення. Толерантне відношення в суспільстві до прояву чоловічої сексуальності і придушення сексуальної активності жінок свідчить про подвійний стереотип статевої моралі.

В ХХ столітті послаблення обмежень, що стосувалися статевої моралі приводять до радикальних змін в сексуальній поведінці людей. Починається період розмежування жіночої і чоловічої соціальної ролі, змінюються шлюбно-сімейні відносини. Відбувається інтимізація внутрішньосімейних відносин, змінюється роль матері та батька в родині, сім’я зводиться до подружнього життя пари та її нащадків.

В культурі також відбуваються глибокі зміни – змінюється відношення до інтимних емоцій, а також розширюються межі мовної пристойності. Швидких змін застають норми статевої поведінки і відповідні моральні настанови. Сексуальні відносини починають сприйматися як нормальне явище, навіть, якщо кохання відсутнє. Все це сприяє різкому зростанню дошлюбних зв’язків. Також зростає сексуальна активність в шлюбі. Від’єднання сексуально-еротичних відносин від репродуктивної функції відбувається завдяки відмові від традиційних релігійних заборон, а також появі ефективних контрацептивів.

Надання більшої свободи статевій моралі в поєднанні з низькою сексуальною культурою і відсутністю статевої обізнаності несе ряд серйозних наслідків: порнографія, проституція, розповсюдження венеричних захворювань, небажані вагітності. Роль відповідальності особи за свої рішення та індивідуального самоконтролю зростає завдяки скороченню зовнішніх заборон.

Порівняно з нашими пращурами сучасна статева мораль значно змінилась. Сексуальні революції XX століття довели повну неспроможність будь-яких спроб законодавчо нав’язувати народу будь які високі моральні стандарти.

Дуже швидко перемінюються норми сексуальної поведінки та моральні настанови. Уявлення що засновані в минулих роках дуже часто не відповідають тому, що ми маємо в сучасності. Найбільш очевидним прикладом цього факту може служити поведінка сучасного молодого покоління, що значно відрізняється від поведінки їх батьків або дідів.

В наш час кожна людина має право сама обирати стиль сексуального життя та поведінки. І це є однією з головних переваг сучасної статевої моралі.

В кожній особі присутня статева мораль, але це не означає, що вона в кожного однакова. Всі люди різні, а отже і різні їх власні життєві позиції, поняття, цілі та пріоритети. Статева мораль має будуватися таким чином, щоб відбивати не тільки досвід попередніх поколінь, але і адекватно приймати зміни які відбуваються в сучасному житті.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.