Моральний вибір людини

VibirЛюдина – це унікальна особистість, яка з усіх сторін оточена великою кількістю потреб та необхідних для її життя речей, а також, особистість підпорядковується як фізичним та соціальним вимогам тієї нації, де вона живе, її вимогам, правилам та нормам, принципам у поведінці та менталітету даного суспільства, обрядам, традиційним діям, а ще людина не може нехтувати потреби та необхідності економічного плану. І звідси випливає таке запитання: а чи дійсно людина вільна у своїх діях, у своєму моральному виборі?

Отже, моральний вибір, це необхідна складова умови, обов’язкова для того щоб реалізувати власне людські потреби. Проблеми, які існують у моральному виборі дають унікальну можливість розгорнуто відкрити мораль, подивитись на неї зі сторони принципів, моральних орієнтацій та цінностей людини, норм, які вирують у суспільстві, у міжособистісних взаєминах.

Моральний вибір є необхідною складовою навіть у таких ситуаціях, коли у людини складаються такі обставини, як змушують її прийняти тільки один вибір (рішення), при цьому маючи декілька варіантів. Кожен вибір оцінюється як з позиції добра, так і з позиції зла. Крім цього, необхідно дивитися на чинники об’єктивні та суб’єктивні, які впливають на ситуацію вибору, але при цьому рішення, яке прийняла людина не може завершити весь процес вибору. Продовжити подальшу роль вибору можуть оцінка наслідків, тобто складання певної гіпотези, і звісно ж власне реалізація вибраного плану дій.

Поведінка – це одна зі складових морального вибору, умова, яка належить до об’єктивних чинників. Суб’єктивними умовами слугують: моральний розвиток особистості, моральні норми і те як особистість їх засвоїла, а також сюди можна віднести совість та почуття обов’язку та багато іншого.
Власне наявність цих умов на чинників (об’єктивних та суб’єктивних) може поставити перед людиною питання про те, який вона зробить моральний вибір у тій чи іншій ситуації. Це питання фіксує вибір позиції людини. При чому прийняття рішення може відбуватися під певним тиском суспільства, у якому живе людина. Але і є такі ситуації, де особистість не має ніяких обмежень у своєму моральному виборі, тобто така людина є вільною, вона має свободу вибору.

Об’єктивна сторона свободи морального вибору – це, можна сказати, наявність низки варіантів поведінки і вибору в людини. А суб’єктивна сторона вибору – це такі вчинки особистості, які людина може здійснити за власними цінностями та переконаннями, за внутрішнім зовом. Суб’єктивність являє собою певні моральні дії, які супроводжують діяльність людини у контексті морального вибору.

З цього випливають такі висновки: моральний вибір можна охарактеризувати об’єктивними чинниками, які включають в себе різноманітність поведінки, а звідси випливає така унікальність як оцінка цієї різноманітності як з точки зору зла так і з позиції добра і совісті. Поведінка особистості також обумовлена цінностями і правилами, які прийнята та встановлені у суспільстві. Моральний вибір – це також, коли людина відає перевагу, усвідомлено, певній поведінці, які відповідають особистісним та соціально-суспільним настановам.

Взагалі говорячи про моральний вибір людини, який перед нею стоїть, необхідно відмітити про цілі, які використовуються особистістю. Спектр цілей, які визначають вибір людини, його зміст, дуже широкий та унікальний.

Існують реальні цілі, серед обраних людиною, які мають не завжди характер моральний та етичний. Це, наприклад, така мета людини як забезпечення власного морального добробуту, яку важко оцінити з моральної точки зору, адже вона є істотною в деякій мірі. А коли мету можна конкретизувати, то можна сказати і про моральність даної мети. Наприклад, матеріальне забезпечення здійснюється шляхом чесного заробітку.

Варто сказати, що кожна людина практично завжди самостійно робить свій вибір. В даному прикладі можна виявити такі закономірності, для чого саме людині необхідно вирішити дану проблему. Можливо матеріальне забезпечення сприяє творчому розвитку або для досліджень науки, але і також є можливість прагнення до розкоші багатства за для власних амбіцій, або ж поверхневості, прагнення до демонстрації власності (влади) над іншими і тому подібне. Отже, слід відзначити, що людина сама обирає мету, за неї це зробити не можна. Мету, яку запропонувала інша людина, можна вважати правильною і гармонійною лише у тому випадку, коли людина, яка робить вибір погоджується не лише поверхнево, але і внутрішньо із запропонованим варіантом вирішення вибору, морального вибору.

Розповідаючи про мету морального вибору, необхідно не забувати про засоби її реалізації. Ці засоби різноманітні. Ця різноманітність передбачає безліч шляхів. І тут випливає парадокс, що обрані засоби правильно можуть прискорити або ж полегшити досягнення обраної мети, а навпаки, засоби, що були обрані неправильно – можуть зіпсувати весь шлях до досягнення мети, докорінно її спотворити, зіпсувати. Особливо гостро ця проблема (вибір засобів) висвітлюється тоді, коли мета, початкова, є моральною та благородною. А для того щоб досягти таку мету необхідно щоб засоби, які обрано були досконалі та виправдані морально, адже при неправильному виборі засобів реалізації моралізовано мети, результати можуть бути не позитивними, тобто може досягти не добра, а навпаки зла.

За для найбільш ефективного досягнення благородної мети і щоб вибір був узгоджений з мораллю та був практичним, людині необхідно перед початком реалізації своєї мети врахувати і знати усі запропоновані, або складені власні, плани та можливі дії, в результаті чого особистість буде спроможна на визначення найкращого варіанту досягнення мети, на її погляд.

Та, все ж, якщо людина не матиме достатньої інформації для того щоб прийняти правильне рішення, це може слугувати їй тим. Що вона наштовхнеться на необмірковані дії, це також може статися якщо особистість не врахує певні обставини та наслідки, які випливуть з її власних вчинків та дій. Це безпосередньо можна пов’язати з індивідуалізмом, прагненням виділитися, а також із честолюбством і безвідповідальністю. Це ще можна назвати авантюризмом (це такий тип і прояв поведінки).

Також до фатальних наслідків можна віднести і таку особливість особистості як відмова від рішучості, коли людина має страх помилитися, але варто врахувати, відмова від вибору – це форма такого вибору, яка є не найкращою.

Позитивною буде та моральна оцінка, яка встановлює те, що вибір, який зроблено є правильний, але для того щоб його здійснити на шляху стали об’єктивні перешкоди, умови, яких людина не змогла передбачити. Некомпетентність у виборі морального рішення, яка призвела до недоцільності у виборі засобів досягнення мети, заслуговує на оцінку негативного змісту.

Також слід зробити таке зауваження як, те, коли варіанту поведінки на етапі вибору приділяється роль вирішальна, то необхідно вивчити обставини та можливості, різноманітність та моральність засобів досягнення мети.
Вирішальну та досить вагому роль у виборі шляху реалізації мети варто віднести мотивації. Ви запитаєте: чому ж саме мотивації надається така перевага? Відповідь поста і водночас заплутана, але якщо розібратись досить логічна. Коли йде мова про моральний вибір, про його свободу, то слід врахувати, що тут знаходиться категорія добра і зла. При виборі рішення варто не забувати, що у кожній ситуації є або добро або зло, маленьке зло не може бути, не може враховуватися як щось добре і непримітне.

Що ж до мотивації, то вона є основою морального вибору, вона визначає суть мети чи людина вмотивована до добра, чи до зла, що їй більше притаманне і, що більше описує її внутрішню картину. Отже, мотивація визначає мету, а звідси і відповідно шляхи її досягнення.
У можливості вибору людини існує великий спектр вибору як між добром тік і між злом. А саме визначення моральних цінностей особистості, те чому вона віддає перевагу, чим цікавиться і чим живе.

Коли людина здійснює свій моральний вибір, то вона свідомо чи несвідомо віддає перевагу тим чи іншим типам поведінки, тут вона керується власними (тобто особистісними) уявленнями про цінності в області моралі.
Людина протягом усього свого життя може містити в собі низку різноманітних ситуацій. У цих ситуаціях формуються і моральне оточення особистості і власне особистість людини.

Також розповідаючи про моральний вибір варто зазначити, що кожна людина визначає власні пріоритети щодо однієї і тієї ж цінності. Хтось обирає одне, а комусь по душі інше. В когось одна цінність превалює над іншою, а у когось навпаки.

Є також такі особливості як моральні конфлікти у виборі. Тобто є такі випадки, коли вибір певної поведінки, стратегії, ходу дій, не викликає ніяких трудностей, а бо ж, навпаки, коли виникають ситуації із загостреними суперечками між особистим (індивідуальним), колективним (або ж груповим) та загальнолюдським (суспільним). У кожного свої цінності.

Здійснюючи моральний вибір слід не забувати про також таку різноманітність: норми та стереотипи (принципи), звичаї, обряди і різнобарв’я традицій, що впливають на вибір особистості щодня.
Наприклад, моральна норма у тому, що високо моральність вихователя має проявлятися у його поведінці, у бажанні виховати моральну особистість, тож аморальність взагалі не допустима як у виховному і життєвому процесі.

Також моральна норма проявляється у толерантності, ввічливості, поважному ставленні до старших тощо.
Людина також може моральний вибір здійснювати у своїх думках, тобто фантазувати над ними, мріяти про героїчні поступки, про те, як вона робить щось хороше для інших і для себе. Але варто не забувати, що вибір (особливо моральний, здійснений на благо суспільства) буде вважатися дійсним та успішним лише у тому випадку, якщо він був явним, лише тоді, коли його можна оцінити та побачити.

Роздумуючи над питанням про моральний вибір постає питання про вчинок особистості, про те, що це таке. Отже, вчинок – це такий унікальний, іноді навіть і оригінальний, спосіб дій людини, який завжди має якісь наслідки і оцінюється, адже він може бути як позитивний (добро) так і негативний (зло), він буває благородним і навпаки.

Вчинок є важливим компонентом при здійсненні морального вибору. Але він (тобто вчинок) не є гарантією того, що результати, а звідси і наслідки, обов’язково будуть позитивними, можливі і негативні, адже як вже говорилося вище вчинок здійснюється не завжди з гарними намірами. Можливо хтось прагне до слави і визнання, могутності та всевладності, що не завжди оцінюється як позитивні поступки.
Та ось, що є досить цікавим у вчинку – це не завжди, хоча і, можна сказати, майже в кожному випадку, не можливість передбачити наслідки його (вчинку).
Також яскравість та особливість вчинку виражається у тому, що він є певною цінністю, яку він демонструє, а також його глибина та моральність (висока моральність).

Моральний вчинок глибоко впливає на моральний вибір не лише тієї особи, яка його здійснила, але і на моральний вибір інших людей. Він може змінити життя іншої людини на зовсім трішки, або ж докорінно, а може навіть і не похитнути іншого ( можливо через надмірну байдужість або безсовісність, тобто її відсутність). Вплив морального вчинку може коливатись досить не передбачувано і колосально.

На завершення хочеться сказати, що моральний вибір кожна особистість (людина) трактує по своєму. Хтось, наприклад, поступитись своїм місцем у громадському транспорті звична справа, а для іншого це буде виглядати як цілий подвиг, він зроби велику справу, ця людина справжня, совісна, високоморальна. Тож робіть свої висновки і завжди обдумуйте свої вчинки. Бажаю не помилятися у здійсненні свого морального вибору!!!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>