Мораль – це один зі способів нормативної регуляції. Це поняття є широким, і містить в собі велику кількість складових. Складові моралі можуть змінюватися залежно від самої людини, народу до якого вона належить, країни, в якій проживає, адже в кожного поняття моралі своє, і кожен встановлює закони і правила поведінки, які є прийнятними для суспільства. Але є загальноприйняті правила у кожному суспільстві, і якщо ти потрапляєш у це суспільство, то повинен їх дотримуватися, щоб оточуючі сприймали тебе як частину одного цілого.
Суспільство можна порівняти з людським організмом. Кожна людина в суспільстві – це як клітина в організмі. Якщо в організм потрапляє якась інфекція чи чужорідний предмет, то організм всіма своїми силами намагається його позбутися, бо якщо цього не станеться, то здоров»я поступово буде погіршуватися, і якщо не лікуватися, то людина згодом помре. Так само і в суспільстві: якщо людина не виконує навіть елементарних правил моралі, то вона стає як хвора клітина в організмі, яку суспільство намагається відштовхнути.
При цьому, якщо не звертати увагу на поведінку таких людей, то згодом їх стане більше, і з часом людство почне деградувати. Тому, щоб цього не сталося, потрібно дотримуватися правил і законів моралі, і звертати увагу на їх виконання іншими членами суспільства.
Мораль має свої властивості і функції, які визначаються сферою діяльності та життя особи і суспільства. Нині найважливішими функціями моралі є регулятивна, комунікативна, виховна,пізнавальна, оцінно-імперативна, орієнтуюча та інші. Цей поділ є умовним, тому що ці функції часто стикаються і включають в себе інші функції.
Регулятивна функція полягає в тому, що існують норма, які є орієнтирами, вимогами, заборонами, обмеженнями і встановлюються як норми-зразки поведінки в суспільстві. Особливостями регулятивної функції є те, що всі люди мають однаково морально розвиватися, моральність засвоюється на тому, що те, чого людина бажає досягти в своєму розвитку, протиставляється тому, що є в людини зараз, завдяки чому людина прагне досягти свого ідеалу.
Виховна функція визначає систему моральних правил, норм, звичаїв поведінки у суспільстві. Вона приймає участь у формуванні особистості. Мета морального виховання – досягти розуміння людиною своєї відповідальності перед суспільством за свої вчинки і поведінку. Завдяки виховній функцій моральний досвід передають від старшого покоління до молодших.. Під час морального виховання слід враховувати психічні особливості людини, щоб весь процес виховання не повернув у в протилежне русло.
Сучасні засоби масової інформації несуть у собі велику кількість негативу і замість того щоб виховувати позитивні риси особистості, навчають дітей жорстокості, неповаги до старших, а інколи навіть спонукають до суїцидів. Тому потрібно звертати увагу батьків, учителів і вихователів на цю проблему і слідкувати за тим, що дивляться і читають наші діти.
Завдяки пізнавальній функції моралі людина дізнається про добро і зло, що таке честь і гідність, дізнається про сенс людського існування. Ще людина вивчає норми та правила поведінки в суспільстві, вчиться правильно спілкуватися з людьми.
Комунікативна функція — під час спілкування людина дізнається нове про навколишній світ, знає як вести себе в різних ситуаціях, взаємодіє з суспільством. Без спілкування з собі подібними, людина б поступово деградувала. Тому що за допомогою спілкування ми отримуємо більшу частину інформації, ніж з будь-яких інших джерел.
Орієнтуюча функція допомагає людині використовуючи раніше набуті знання і якості особистості, орієнтуватися на хороші вчинки, творити добро.
Всі функції моралі є важливими в становленні високоморальної особистості, адже при випадінні хоча б однієї ланки цього ланцюга функцій втрачаються важливі якості, без яких особа не зможе стати повноправним членом суспільства з високорозвиненою мораллю.
Кожної години, кожного дня людина змінюється набуває нових якостей, планує яким буде її подальше життя і намагається вдосконалюватися. Для того, щоб гармонізувати взаємовідносини між людьми суспільство регулює їх різноманітними способами, в тому числі і за допомогою моральних правил і законів. Кінцевою метою функціонування суспільства є формування людини як всебічно розвиненої особистості.
Мораль відіграє дуже велику роль в житті окремої особистості і суспільства в цілому. Неможливо дати відповідь на запитання: «Чому існує моральність?», але з впевненістю можна сказати для чого вона існує. Якби не було моралі, то людське суспільство нагадувало б хаос, де немає порядку, всі люди роблять те, що їм заманеться, і поводять себе так, як їм хочеться, не беручи до уваги думку оточуючих. Зрозуміло, що не потрібно жити тільки за законами світу, а треба зважати й на свої потреби і бажання, одним словом, шукати ту «золоту середину», коли і тобі добре, і суспільство задоволене твоєю поведінкою і діями. Для кожної людини поняття морального вчинку є різним, для одних викинути сміття посеред вулиці вважається нормальним, а для інших – це аморально.
Отже, неможливо визначити, які функції моралі є головними, а які другорядними. Адже вплив моралі на формування людської особистості полягає в єдності її функцій і властивостей. Тому при моральному вихованні потрібно враховувати всі аспекти моралі, для того, щоб особистість морально всебічно розвивалась.
