Етика Нового Часу (Французька)

franciyaПо-перше, слід зазначити,що саме французькі просвітителі зробили грандіозний внесок у етику Нового Часу. Їх ідеї стали символами цього відрізку історії у загальнолюдському розумінні поняття «етика».

Саме французькі матеріалісти проголосили заклики щодо свободи особистості та рівності кожного члена суспільства. Як на мою думку,ідея була досить цікавою,я би навіть могла її назвати геніальною,якби вона не мала присмаку утопії. Хоча б тому що усі члени суспільстві не можуть бути або лише бідними,або лише багатими. Інша справа-якби ці гасла закликали до рівності перед законами і бідних ,і багатих. Тоді б і кожен представник суспільства зрівнявся би у правах один з одним. Хоча,це виключно моя позиція.

Хоча Поль Генріх Дітріх Гольбах, на противагу ідеї рівності,вважав,що нерівність у суспільстві має велику користь,що полягає у можливості співпраці,а також у взаємообміні результатами своєї матеріальної діяльності

А ось для тогочасних філософів-мислителів така ідея здавалася доволі таки реалістичною і пропагувалася у суспільстві. Ще одна етична ідея проголошувала скасування феодального насильства та пригнічення особистості у будь-якому його прояві. Я цілком згодна з таким положенням. Адже етика та посягання на свободу(а паралельно і нехтування правами людини) — речі несумісні.

Але у той час розуміння цієї проблеми було дещо іншим. Тобто ідеєю було повне викорінення такого класу,як буржуазія. На цей період припадає Велика французька буржуазна революція,котра стала поштовхом до кардинальної зміни світогляду багатьох людей. Це явище залишило також відбиток у поведінці людей,що призвело до переоцінки моральних цінностей.

. Філософ Жан-Жак Руссо схилявся до думки про те,що основою моральності кожної особистості є її природне прагнення до свободи та щастя,а також співчуття. Тобто фігурує думка про те, що чеснотою є бажання досягти мети,отримати бажане. Щастя Руссо вважав таким собі пунктом призначення,дійти до котрого-задача кожної людини.

Інша ідея Жана-Жака Руссо — повернення людини до її природного стану. Тобто він вважав важливою якістю простоту та природність чуття. На його думку член соціуму має бути відкритим для отримання інформації від оточуючого суспільства завдяки відчуттям.

Французьким матеріалістом також являється Клод Гельвецій. Як і у Жана-Жака Руссо, у Клода Гельвеція була схожа позиція щодо того,що прагнення людини дістатися позірного символа злагоди-являється чеснотою. Тобто хорошою якістю є факт досягнення людиною мрій та поставлених цілей.

Також він був схильний вважати,що людина має стати «розумним егоїстом»,котрий повинен чинити , враховуючи власну вигоду , на благо суспільства. Тобто бути суспільно корисним,але й не забувати про «себе любимого».

Загалом, французькі матеріалісти підтримували думку про те, що суспільство і людина,як його член,мають об*єднатися,заради досягнення егоїстичних бажань обох сторін. На мою думку,така позиція є дещо суперечливою. Адже у деяких випадках власна вигода аж ніяк не може бути використана у суспільних цілях. Найчастіше вона йде саме у розріз з ними. Хоча,враховуючи поведінку депутатів перед виборами,починаю розуміти,що використати ,наприклад, благодійність у рекламних цілях-не така вже і безглузда думка. Тобто і сам ніби «герой» ,і на виборах не у кінці рейтингового списку.

Також слід зазначити,що більшість етичних думок Нового Часу базувалися на атеїстичних ідеях. Релігія вважалася механізмом поневолення та маніпулювання особистістю. Хоча я дещо не згодна з такою позицією. І не тому що сама являюся віруючою людиною,а через те,що вважаю релігію певним гарантом виконання кожною людиною усіх законів того чи іншого суспільства. Адже ті ж самі заповіді Божі можна охарактеризувати як збірку кримінально-етичних законів. (Суміш дещо дивна,але,як на мене,відповідає дійсності). Отже мати таку думку щодо релігії-рівносильно тому,щоб назвати Конституцію «механізмом для маніпулювання».

Навіть Жан-Жак Руссо вважав,що для підтримки дисципліни у суспільстві,повинна бути присутня віра у Боже покарання за вчинення того чи іншого злочину,за порушення будь-якого закону. Тобто тут Бог зіграє роль своєрідної совісті для кожної особи.

Хоча,звісно,що знаходилися такі особи,котрі маніпулювали людьми за допомогою релігійних правил. Але у таких випадках зіграє людський фактор і релігія тут не має якоїсь значної ваги.

Отже, ознайомившись з феноменом етики цього історичного відрізку,підведу підсумки. Етика Нового Часу у працях французьких просвітителів мала декілька,різнобічно спрямованих течій. Основні ідеї:рівність у суспільстві;а також навпаки — користь нерівності;заперечення важливості релігії — на противагу ідеї ,що вважають релігію суспільно корисною, або навіть необхідною;а також визнання чеснотою прагнення до щастя і добробуту;і висування аргументів,що свідчать на користь або проти принципу «розумного егоїзму».

Французька етика Нового Часу мала свої неповторні особливості, своїх визначних постатей, котрі асоціюються саме з цим періодом у історії. Багато ідей у наш час втратили свою актуальність. Декотрі викликають подив або навіть обурення у сучасних свідомих членів суспільства. Але всі вони стали тими маленькими крупинками,з котрих складається непохитний моноліт сучасного розуміння поняття етики.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *