Чи тотожні за своєю суттю поняття “спілкування” і “діалог”? Питання справді гарне та не просте, томущо одразу відповісти на нього не можна. Отже, для того щоб на нього відповісти я вирішила спочатку з’ясувати повне значення цих понять, і звернулася до популярного та достовірного інтеренет – ресурсу «Вікіпедія»…
На перший погляд здалося, що ці поняття безперечно тотожні між собою, томущо, як діалог, так і спілкування є ніщо інше, як процес обміну інформації… Судіть самі з тлумачень: «Спілкува?ння визначається як передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу.» та «Діало?г— двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між комунікаторами (двома людьми або у технічній мові — людиною та ЕОМ) у вигляді питань та відповідей.».
Але уважно прочитавши визначення, та зіставивши їх я зробила висновок, що діалог являється підструктурою, або різновидом спілкування. Ці поняття взаємопроникаючі: діалог по своєї суті є спілкуванням, а спілкування може проявлятися через діалог. Діалог, як поняття, є вузькішим ніж спілкування.
Діалогом може бути обмін інформацією між двома людьми через діалогічний текст, який може бути у вигляді усного чи письмового мовлення, що утворюється чергуванням висловлювань учасників мовлення. А спілкування може відбуватися через діалог, монолог, читання літературних видань, через теле- та радіокомунікації, інтернет, телефон, листи, через міміку, жести, інтонацію… Якщо спілкування відбувається безпосереднє, тобто співрозмовники поряд, то за характером це контактне спілкування, якщо співрозмовники розділені простором і часом, то таке спілкування називають дискантним.
Спілкування розрізняють також за такими критеріями, як: наявність чи відсутність будь-якого посередника( безпосереднє або пряме та опосередковане або непряме), форма існування мови (усне чи письмове спілкування), діалогічне монологічне, кількість учасників спілкування (міжособистісне або особисте чи масове), ситуація спілкування і взаємостосунки тих, хто спілкується (приватне та офіційне).
Спілкування, як визначення більш ширше ще й тому, що воно може відбуватися не тільки між людиною та іншим комунікатором, а між живою та неживою природою… Спілкування між людиною та твариною, спілкування між тваринами, між рослинами… Навіть клітини спілкуються між собою, чи не так? Адже в них постійно йде процес обмінну інформації разом з речовинами… Чи можна сказати, що і діалог так широко проникає в майже всі сфери життя?
У переносму розумінні можливо, що так, але знову звернувшись до тлумачення з Вікіпедіі ми побачемо, що основними ознаками діалогу є:будь-який намір, цілеспрямованість на щось, та правила ведення розмови… Тобто, для виникнення діалогу спочатку потрібен намір хочаб одного з комунікаторів… З наміру виникає цілеспрямованість мовленнєвих дії в діалозі, яка по своєї суті являється явною чи прихованою метою мовця або ж слухача.
Це відбувається через повідомлення про щось, наказ, пораду, питання, обіцянки та іншого. Саме спонукаючи до певних мовленнєвих дій співрозмовника, комунікатор реалізує свій намір для досягнення своєї мети. Цікаво відмітити, що при цьому діалог будується за певними правилами ведення розмови: повідомлення відповідає темі розмови, воно подається певними порціями та співрозмовники роблять мовлення зрозумілим та послідовним. Будь-яка розмова чи діалог не можливі без встановлення контакту з співрозмовцем та початком розмови, за котрими йдуть розвиток теми та кінцівка розмови. В діалозі кожен з співрозмовників знає про що йдеться, це є важливим і істотним для діалогу.
На мій погляд ключовим словом, що дає відчути різницю між поняттями, є «розмова» або «мовлення»! Діалог — це є мовлення усне чи письмове, а спілкування – це не тільки мовлення, це почуття, емоції, відчуття…все те, через що можна передати та отримати інформацію.
Діалог потребує комунікації двох сторін, наявності запитань та відповідей у мовленнєвих діях обох… В спілкуванні, наприклад, людини з природою таких вимог немає… Тобто, спілкування може бути і «односторонне»… Коли дитина грається з тваринкою, наприклад, кошеням, то вони спілкуються між собою…
Предаються через рухи, емоції, через дотик з’являються відчуття та враження… Вони спілкуються? Так, на мою думку вони спілкуються, але це спілкування не є діалогом мовленнєвим… Коли людина читає книгу теж відбуваеться спілкування, але не діалог… Бо, навіть, якщо людина мала запитання, та книга дала на них відповідь, то сама книга хоча і зможе ставити запитання для людини, то вже не буде потребувати відповіді на ці запитання та чекати на них відповідь…
Отже, для себе я зробила висновок, що ці поняття дуже-дуже близькі, та можливо ми у повсякденному житті заміщуємо одне поняття іншим майже без шкоди для розуміння власного і оточуючих, але все ж відмінності в них існують. Як я зазначала вище, поняття «Спілкування» є широке, більш охоплююче собою, та вміщує в себе поняття «діалог», що є більш вузьким за визначенням.
