Питання про моральне, естетичне та розумове виховання дітей цікавило людей ще з давніх-давен. Багато педагогів висловлюють своє власне бачення щодо формування сім’ї,виховання дітей у своїх книгах та статтях. У всіх країнах світу запроваджено законодавство про захист дітей та обов’язки батьків. Ще з самого дитинства ,пам’ятаю, в садочку а потім і в школі дуже часто чула від вихователів і вчителів ,які сварили своїх учнів чи то за погану поведінку,чи за неохайний вигляд фразу : «Куди дивляться твої батьки?Чому вони не звертають увагу на твою поведінку?».Яка б не була ситуація з дитиною-завжди всю відповідальність і провину майже в повній мірі перекладають на плечі батьків. На мою думку — це правильно, так і повинно бути. Але в даній статті мене цікавить інше,не менш важливе питання: « Чи повинні діти нести відповідальність за своїх батьків?»
Задаючи собі це питання знову і знову — я не змогла знайти чітку відповідь: «ТАК» чи «НІ». З одного боку,як маленька дитина або підліток може відповідати за вчинки або поведінку своїх дорослих батьків?!Адже,це дорослі повинні навчати нас ще з перших днів нашого життя що добре,а що погано . Інколи ,буває так,що батьків тільки називають «батьками» . Ці люди не піклуються про своїх дітей,не займаються їх розвитком,освітою,не підтримують та не допомагають їм по життю взагалі,ні морально ні матеріально. Людей,я кі наплювательські відносяться до своїх обов’язків,а тим більше коли це пов’язано з вихованням власних дітей-важко назвати відповідальними….
Нажаль, таких випадків дуже багато. Взяти,наприклад, дітей які проживають в інтернатах та дитячих будинках…. приблизно 45 %- це діти,батьки яких були позбавлені батьківських прав. Надмірне вживання алкоголю,наркоманія, відсутність нормальних умов для життя,зневажливе ставлення до дітей-все це призводить до позбавлення батьківських прав…. але це не найстрашніше. Діти, які народжуються і намагаються існувати в таких родинах — отримують велику моральну травму ще з самого дитинства. Яка може вплинути на все життя цієї людини. Дітям з проблемних родин дуже важко адаптуватися в нормальному суспільстві ,просто жити — а не виживати. Я задаюсь собі одним питанням: «Як діти можуть нести відповідальність за вчинки своїх «батьків»?».
Дорослі повинні самі нести відповідальність за себе та свої дії. Адже,кого ми називаємо «дорослими»? Людей,які досягли певного віку,які мають певні знання та навики для того щоб приймати важливі рішення,які можуть вплинути на подальше власне життя та життя оточення. На відміну від малих дітей у дорослих більше прав та обов’язків ,а це означає, що і більша відповідальність ! Як за себе-так і за своїх близьких,за вчинки та рішення,за свої помилки…
Мені б дуже хотілось,щоб діти,які проживають або жили в проблемних сім’ях не здавались,не падали духом ,тримались до останнього з надією і вірою в те,що добра без зла не буває,після дощу-завжди виходить сонце,а після чорної смуги-наступає біла……Так і в їх житті — згодом все буде добре!Дивлячись на те,як живуть їх батьки,дітки повинні хіба що зробити висновки ,пообіцяти собі,що в їх житті такого жаху не буде,що вони зроблять все аби їх майбутні діти жили в любові,в мирі і злагоді,у взаєморозумінні та взаємоповазі – це і буде моральна відповідальність дітей перед самими собою за вчинки своїх батьків!
Як би не було,які б перешкоди і проблеми не підготувало життя — їх діти не будуть страждати та відповідати за помилки та вчинки дорослих!Закликаю всіх Вас,любі громадяни України та всі ті кому випаде нагода прочитати цю статтю — любіть своїх дітей! Піклуйтесь про них,виховуйте чемними,скромними,тактовними,ввічливими,з гарними манерами та почуттям гідності за свою сім’ю,свою країну!Наші діти-це наше майбутнє!Наша опора!Наша гордість!Не обов’язково мати багато грошей,щоб наші діти були щасливими!Гроші-це просто папірці…а щира посмішка малюка – справжнє щастя! Достатньо просто підтримувати в добрий і тяжкий час,радіти їх успіхам-навіть самим найменшим!
Не забувайте казати своїм дітям,як сильно ви їх любите і пишаєтесь ними…. Будьте Батьками,будьте Людьми з великої букви!Тоді ваші діти насправді будуть щасливими і вдячними Вам за все що ви для них зробили,за все чому навчили!Культурна та морально вихована людина – це гордість держави!З поведінки людини,можна визначити моральні цінності сім’ї ,а це означає,що кожен з нас – обличчя своєї сім’ї ,обличчя наших батьків!
Отже, хочу зробити висновок, що діти повинні вчитися на помилках своїх батьків – а не відповідати за них!Щоб в подальшому житі не наступати на ті самі граблі знову і знову!Гарно вихований громадянин – це щасливе життя країни. Щасливе життя всіх людей на Планеті Земля! Хочу порадити,не боятись визнавати свої помилки та шукати шляхи аби виправити все. Будьте прикладом наслідування для своїх дітей,щоб вони могли пишатись своїми батьками! З гордістю розповідати всім навколо про свою найкращу в Світі родину і своїх близьких! Ніколи не пізно бути щасливими!
