Професія педагога створена для того, щоб виховувати покоління повноцінних громадян з різностороннім розвитком, які б вміщували в себе моральну, духовну і фізичну досконалість. Громадян які не зважаючи на зростання впливу зовнішніх та внутрішніх подразників, гідно представляли людину у цьому світі.

Моральне виховання – це насамперед набір певних якостей характеру, сформованих самовихованням та вихованням людини. Воно залежить від діяльності людини, осіб які її оточують та в загальному соціуму в якому вона живе. А фізична культура це одна з ланок загального розвитку суспільства. Фізична культура спрямована не тільки на розвиток, фізичних якостей, зміцнення здоров’я та можливостей людини, а й на розвиток інтелектуальних, вольових та моральних здібностей людини. Тому спортивно-ігрові прийоми є не від’ємною складовою морального виховання.

Спорт допомагає розвити в людині багато моральних якостей особистості: стриманість, витримка, організованість, взаємовиручку, взаємодопомогу, можливість і бажання праці в колективі, боротьбу зі страхом, моральну підготовку до боротьби з стресовими ситуаціями та багато інших. Кожний день людина бореться насамперед сама з собою, з своїми принципами, гордістю і переконаннями. Постійно долаючи певні стресові ситуації людина змушена переборювати страх, напругу, нерішучість, повільність, слабкість, що дає їй великий поштовх як до морального розвитку так і до фізичного.

Спорт приносить радість, задоволення від досягнутого. Адже досягаючи чогось людина ставить себе на високу ланку цього суспільства, її життя набуває певного сенсу і сама для себе починає усвідомлювати свою значущість.

Розглянемо спортивно ігрові прийоми у моральному вихованні:

Естафетний біг – вид легкої атлетики. На мою думку він є найцікавішим, адже в більшості видаг атлетики переважає конкуренція один на один, а в цьому виді дітки змагаються командами. Тому насамперед естафетний біг виховує колективізм. Далі в цьому виді спорту також виховуються такі якості як співпраця – діти грають злагоджено як одне ціле.

Я вважаю, що такі ігри дуже корисні для морального клімату в групі дітей. Адже якщо окремі діти не товаришують між собою, то їх можна поставити декілька разів у одну команду і тоді ворожнеча між ними пройде.

Ще одним не менш важливим спортивно-ігровим прийомом є катання на санчатах. Це одне з найулюбленіших ігор дітей. В цій грі дітки вчаться допомагати один одному і співпереживати. Цей вид ігрової діяльності створює неабиякий позитивний вплеск почуттів у діток. Граючись багато хто з них забуває ворожнечу і самі не помічаючи цього дітки здружуються. На мою думку, при правильно організованому вихователем катанню на санчатах радість та задоволення получають не тільки дітки, але і дорослі – чуючи цей невгамовний сміх.

Плавання – корисний спортивно іговий прийом не тільки для фізичного виховання, але і для морального. Плаваючи – дітки також слідкують один за одним, стараються допомогти один-одному, що і є не менш важливим у розвитку морального виховання. На мою думку ігри у воді корисні тим, що вихователь сам може взятии участь в грі і зміцнити дружню атмосферу з дітьми.

Ранкова гімнастика – при правильно організованому заняттю, наприклад, у формі казки виховує дисциплінованість. Вивчаючи з дітьми різних тваринок вихователь застосовує iгри в яких діти грають ролі цих тварин. Наприклад коли розглядають зайчика, дітки стрибають і веселяться, це їм приносить радість вони стають дружнішими, організованими, в них розвивається інтерес до оточуючого. Якщо їм це подобається, то вони з радістю роблять гімнастику вдома. Я вважаю Що ранкова гімнастика повинна бути як в садочку так і дома, це допоможе дітям налаштувати себе на певний режим.

Кожен новий рух для дитини – це рушійна сила, яку вона переживає на емоціональному фоні. Наприклад: розучуючи стрибок через перепону; лазіння по канату, гімнастичні вправи чи просто ігри — дитина вагається в своїх уміннях, навичках, можливості. А також дитина переживає страх перед невідомим фіналам, страх за здоров’я, страх проявити себе слабшим за однолітків і так далі…

Для того щоб моральне виховання давало значні плоди у процесі навчання фізичних вправ, педагог повинен забезпечити сприятливий клімат у колективі дітей, прикласти максимум зусиль, для того щоб допомогти дитині перебороти страх перед невідомим, та своєчасно надати підтримку якщо дитина зазнала поразки, запевнюючи її,що це не кінець і вона в змозі подолати цей бар’єр.

Образ рухів, що вивчається, формується за допомогою зору, дотику, слуху дитини, рецепторів м’язів та інших. Ці почуття доповнюючи один одного створюють чітке уявлення про світ і свої можливості в ньому.

Ще К.Д. Ушинський запевняв, що фізичний розвиток відповідає психічній особливості дитини, яка мислить почуттями та емоціями.

Усі спортивно-ігрові прийоми у вихованні дитини педагог повинен продумати до кожної дрібниці враховуючи як фізичну так і моральну особистість дитини. У кожен прийом вихователь повинен вкласти якомога більше морально-виховних аспектів а також вложити душу у кожне заняття. Діти – унікальні, на мою думку, схожі на детектор брехні, вони як ніхто бачать внутрішній світ людини і її щирість.

Спортивно ігрові прийоми є одним із найголовніших чинників які виховують морально стабільну, товариську і готову до життя особистість. Тому наше завдання як педагогів знайти вірний шлях підходу до дитини і в той момент коли вона розкриється нам духовно наша задача сформувати в ній головні моральні знання, принципи. Що і вкаже їй певний старт до становлення всесторонньо розвиненої особистості, індивіда і гідної людини.