Православна етика і сучасність

RusyНіколи ще так сильно, як сьогодні, людина не прагнула усвідомити свою ідеальність, взаємопоміч своєму житті і причину свого існування. Все життя людина зв’язана з її поведінкою, її міркуваннями, коротше кажучи з етикою. І так, етика – це вчення філософії про мораль, та розвиток та походження, про самі норми поведінки та правила, їх відносини в колективі, соціумі та взаємоповага в сім’ї.

Етика розділяється на дві частини: практичну та теоретичну. Практична розглядає розділи, що відноситься безпосередньо повсякденного життя людини, знаходить розв’язання завдань та пошуку застосування принципів у житті, що відноситься до реального. Теоретична етика – це філософія моралі, це вчення про смисл життя, духовні та моральні цінності. Звернемо увагу, що основним запитанням будь-якої етики є питання про існування і початок моральних ідей, про добро та зло, про зобов’язання, чесність, справедливість тощо.

До галузей, які мають знання цього роду, в повній мірі відноситься і православна етика. Вона розпочала своє існування, як окрема дисципліна, приблизно в V–VI столітті нашої ери у вигляді Морального богослов’я. Але треба звернути увагу, на те, що моральне боговірування, на якому базується сьогоднішня православна етика, як окрема дисципліна богословська, з’явилася зовсім недавно. На Заході католицька та протестантська церква сформувалася в XVI–XVII столітті, а саме в Україні вона була створена лише на початку ХХ століття – православними богословами.

Зміст православної етики, як і сама етика, ділиться на теоретичну та практичну частину. Основні принципи православної моралі – розглядає теоретична частина, а обов’язки православного християнства – розглядає практична частина. Отже, православно-християнська етика – базується на моральному богослов’ї, і сформована на вірі у Бога. Базовою особливістю православної «науки» про моральність – віра у «Всевишнього».

Православна етика вкладає в себе ряд питань, досить поширена в наш час, що відноситься не лише до віруючих, а й особливо до порядних людей, що вважають вимогами моралі. Це запитання, що стосується «морального закону» — одне з основних питань християнської етики, що переглядалася православними богословами, що малися на увазі, правилами поведінки послані самим Богом. Набув сили природного закону і моральний закон, єдиний для всього людства, всієї нації, без залежності від самої нації, її географічних даних, історичних дій та епохи, віросповідання.

«Дотримання морального закону, що зазначений передусім у Заповідях Божих, що були дані Богом для Мойсея, вважаються християнської необхідністю, звичайним правилом моральної поведінки. Ще це є питання про стосунки людської свободи до потреби, що відкривається в релігійних нормах поведінки, про призначення людського життя та мети існування людини в новому модернізованому, сучасному світі.

Звичайно ж, за своїм складом богослов’я, на котрому базується православна етика, зв’язане з догматичним богослов’ям. За православним вченням – догмати є істинами, які вважаються створенні від Бога та проявляють внутрішній світ християнської, православної релігії. Формування засад віровчення – саме цим відрізняються догмати від інших нормативних тверджень чи формул, таких наприклад як: правил поведінки або ж моральних постанов.

Необхідністю кожного християна є визначення беззастережної правдивості догматів. До речі, церква надихає Святого Духа силою і підняттям авторитету свого головного – Ісуса Христа, проголошуючи своє віровчення у формі догматів. Визначення істинної правдивості догматів є невід’ємною частиною для кожної православної особи.

Тому прикладом моральної досконалості для християнина всього існуючого та самих народів є божественна, головна особа – Ісус Христос, який є прикладом для усіх поколінь проживши земне життя так, що воно досі залишається загадкою для багатьох людей та поколінь.

Православна етика вважає, що питання, які є найскладнішими та доленосними, а також питання особистісного характеру — можуть вирішитися лише на євангелійській основі. Людина, у зв’язку з Біблією, однаково відноситься як до матеріального світу так і до духовного. На початку творіння людини Бог промовив: « Створимо людину за подобою Нашою, подібну Нам». Але, дивлячись, що з метою Божого творіння була невідома природа чи той же Всесвіт, а людина – створена за самою подобою та образом Бога, а це означає, що саме людина є най унікальнішою досконалою істотою у Світі та Всесвіті. Тому найголовнішою потребою у людському існуванні є сенс життя, без якої ми не зможемо повністю працювати та існувати.

На сьогодні православно-християнська етика як наука, є як правила та норми сучасного, щоденного життя людини – набуває більшого і більшого значення для постановки гуманітарних цінностей сучасного світу та гармоній міжособистісних стосунків, тобто релігійних та нерелігійних носіїв світогляду. Тому вивчення теоретичних особливостей сучасної етики допоможе кожному з нас, індивідуально відшукати місце у суспільстві та його процесі, у духовному та моральному саморозвитку, само осмисленні та самовдосконаленні певних православних позицій в християнській етиці, проблем самої етики та її моралі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *